Методологія дослідження конституційно-правових засад функціонування та розвитку місцевої демократії в Україні
Анотація
На підставі наукових досліджень у сфері юридичної науки розроблено дієву методологію, що є безумовно специфічною, з огляду на особливості цієї сфери знань. Для проведення успішного наукового дослідження таких явищ державно-правової дійсності, як місцева демократія, наприклад, оптимальним є застосування контекстуального комплексного підходу, що дає змогу органічно поєднати філософську, наукознавчу та правознавчу системи знань, методологічний потенціал яких створив передумови формування й використання способів прагматичного виконання поставлених завдань такого дослідження. Методологію науки конституційного права можна розглядати як вчення про методи, принципи та правила їх застосування під час здійснення дослідження явищ у конституційно-правовій сфері існування (статичних і динамічних елементів конституційно-правової дійсності), що є предметом відповідної галузі юридичної науки. Аргументовано, що в контексті новітнього етапу конституційно-правової реформи сучасна юридична наука постійно здійснює пошук оптимального й універсального методологічного інструментарію пізнання правової дійсності, тому це вчення лишається актуальним серед напрямів конституційно-правових досліджень. У звʼязку із цим у статті висвітлено певні важливі методологічні положення, розроблені в цій галузі юридичної науки.
Завантаження
Переглядів анотації: 236 Завантажень PDF: 1737
Авторське право (c) 2019 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
