Методологічні особливості дослідження історії правового регулювання адміністративно-територіального устрою України

  • R. Huban доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри правознавства Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, м. Київ; http://orcid.org/0000-0001-9354-0222
Ключові слова: адміністративно-територіальна одиниця, адміністративно-територіальний устрій, метод, методологія, психологічний підхід, соціологічний підхід, Україна, Українська Народна Республіка

Анотація

З часу проголошення незалежності в Україні тривають реформи. Однак нині їх процес інтенсифікувався. Важливою є реформа адміністративно-територіального устрою України, однак її не здійснюють у зв’язку з несформованістю ґрунтовної наукової концепції та неврахуванням історичного досвіду. В умовах агресії Російської Федерації проти України рецепція історичного досвіду має не лише праксеологічне, а й ідеологічне значення. Російська Федерація прагне довести, що української державності не було й немає, натомість нашій державі варто засвідчити своє правонаступництво з часів Української Народної Республіки. У процесі реформи адміністративно-територіального устрою було б доцільно запозичити ті терміни, які використовували для позначення адміністративно-територіальних одиниць в Українській Народній Республіці. Оскільки як у період Української Народної Республіки, так і нині в Україні система адміністративно-територіального устрою містить три ланки. Для дослідження історії правового регулювання адміністративно-територіального устрою було використано поліметодологію. Автори  є прихильниками реалістичної школи права й заперечують класичний нормативізм. Особливість історико-правових досліджень полягає в тому, що в них превалює дескриптивний метод. Констатовано, що історик права повинен не лише вивчати нормативно-правові акти, а й ураховувати економічні, політичні й інші аспекти. Обґрунтовано, що право має закріплювати еволюційні зміни в суспільстві, саме тому використано соціологічний підхід. Увагу акцентовано на психологічному підході, оскільки ним переважно нехтують під час розроблення проектів реформ адміністративно-територіального устрою. Метою реформи має бути насамперед забезпечення інтересів і комфорту громадян, уникнення суспільного напруження та конфліктів. У процесі дослідження розглянуто типові для масштабних юридичних досліджень методи: діалектичний, системно-функціональний, порівняльний, герменевтичний, формально-юридичний, статистичний, метод моделювання. Однак їх зміст у статті не висвітлено. Доведено, що в дослідженні історії правового регулювання адміністративно-територіального устрою України поліметодологія є більш функціональною, ніж монометодологія.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

R. Huban
доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри правознавства Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, м. Київ;

Переглядів анотації: 211
Завантажень PDF: 232
Розділ
Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)