Трансформація світоглядних основ давньогрецького правосуддя дорійського періоду

Анотація

У контексті аксіологічного аналізу онтологічних процесів, які відбувалися на теренах проживання давньогрецького соціуму часів дорійської навали, розглянуто процеси еволюції системи давньогрецького правосуддя. З огляду на результати дослідження фактичних буттєвих обставин, які відображено в текстах історико-правових памʼяток зазначеного періоду, сформульовано гносеологічні припущення й обґрунтовано висновки стосовно впливу «дорійського» фактора на процеси еволюційного поступу давньогрецького правосуддя та інших інститутів влади в країні загалом, які лишаються актуальними і в сучасний період розвитку та функціонування судових систем державних утворень демократичного типу. Встановлено, що внаслідок навали дорійських племен, які, попри етнічне грецьке походження, перебували на незрівнянно нижчому щаблі еволюційного розвитку, ніж ахейці, які були представниками мікенської цивілізації, політична система, створена ахейцями, виявилася фактично знищеною. Вибух насилля підірвав землеробство й торгівлю на суходолі, а також морські комерційні звʼязки. Війна поглиблювала та поширювала бідність і зубожіння населення. Водночас під впливом негативних факторів еволюціонували та набували нових векторально-функціональних особливостей провідні інститути влади в державних утвореннях, які постали перед небезпекою варварської навали. Яскравим прикладом є Афінський поліс за часів царювання Кодра. Зокрема, довічну владу царя в Афінах було змінено владою виборного архонта, який спочатку управляв одноосібно, а згодом, із часів обрання йому на допомогу ще трьох архонтів, – колегіальною. У межах повноважень, якими було наділено архонтів, виокремилася судова гілка влади, яка переважно зосередилася в руках архонта-судді, на підставі чого можна констатувати факт появи в Афінах хоч і примітивного, проте інституту поділу державної влади. Унаслідок розвитку суспільних відносин і зростання навантаження на судову гілку влади в Афінах кількість архонтів-суддів було збільшено до шести, що сформувало можливості для оперативного реагування на факти суспільного буття, які потребували онтологічного врегулювання на підставі обґрунтованих висновків, сформульованих за результатами судового розгляду. Висновки. Дорійська навала, як не дивно, привела не до занепаду, а до подальшого ефективного еволюційного поступу інститутів влади й управління в Афінах загалом, сприяла розвитку судової гілки влади в державі.