Історія легітимації державної влади як явища державно-правової дійсності на історичних землях України

Анотація

Визначення проблеми. Створення правової та демократичної держави в Україні є важливим чинником забезпечення існування легітимації державної влади. Однак це неможливо без знання історичного минулого. У статті проаналізовано історичний процес виникнення та формування легітимних процесів на історичних землях України. Зазначено, що термін «легітимація» з часів зародження державності на історичних землях України не використовували. Усебічність й обʼєктивність дослідження сприятимуть аналізу конкретних історичних передумов, причин і факторів легітимації державної влади на території сучасної України. Мета дослідження – аналіз історичної дійсності й умов виникнення феномена легітимації державної влади на історичних землях України. Виокремлено чотири основні історичні періоди розвитку легітимації державної влади: перший – від найдавніших державних утворень на території України до часів Київської Русі (IX–XII ст.); другий – з козацької доби (друга половина XVII ст.) до Нового часу (формування і розвиток Української національної держави – Української Народної Республіки (1917–1918) включно; третій – радянський період (1917–1991); четвертий – сучасна незалежна Україна (з 1991 року донині). Термін «легітимація влади» не застосовували за часів Київської Русі. Однак факт існування віче як органу прямого народовладдя є виразним показником вияву волі народу, а отже, й легітимності влади князя, що знижує ймовірність зловживань або узурпації влади. Київська Русь зарекомендувала себе на міжнародній арені як незалежне державне утворення, виконуючи певні міжнародно-правові зобовʼязання. За доби козаччини гетьмани усвідомили необхідність узаконити свою владу, що реалізували шляхом упровадження Загальної ради. Очевидно, що термін «легітимація влади» не використовували й у цю епоху, проте можна простежити його походження, оскільки гетьман усвідомлював, що заради стабільності та сили влади він повинен одержати підтримку козаків. За радянського періоду функціонував монопольний, однопартійний радянський апарат. На цьому етапі складно раціонально оцінити факт народного схвалення влади, оскільки насправді радянська влада придушувала свободу українського народу. Четвертий історичний етап у розвитку легітимації державної влади розпочався 24 серпня 1991 року. Цього дня Верховна Рада Української РСР прийняла акт «Про проголошення незалежності України». Також було прийнято Конституцію нової держави – України, яка утвердилася як незалежна демократична держава.