Інститут покарання в культурно-ціннісному вимірі

Анотація

Розглянуто сутність і функції кримінального покарання. Обґрунтовано важливість соціального аспекту в системі виконання покарань. Констатовано, що прагнення людини до справедливості, захисту особистих прав і свобод від злочинних посягань зумовлює позитивне сприйняття інституту покарання та механізму його реалізації. Визначено, що на підставі ціннісних орієнтацій громадян відбувається оцінювання стану інституту покарання, його ефективності та позитивної ролі для суспільства. Ціннісні правові настанови, які сформувалися в суспільстві у формі настроїв, поглядів, ідей, визначають поведінку учасників кримінального процесу в процесі застосування покарання. Проаналізовано історичні умови формування соціальних цінностей у сфері права, їх вплив на ефективність застосування кримінальних покарань в Україні. Інститут покарання, який протягом різних історичних періодів функціонував на території сучасної України, мав яскраво виражений класовий характер. Йому була притаманна пріоритетна спрямованість на посилену охорону прав владної верхівки суспільства, а тяжкість покарання відрізнялася для представників владних верств населення та простолюдинів. Результатом застосування покарання в умовах соціальної нерівності став сформований суспільний стереотип, відповідно до якого систему кримінальних покарань тлумачать як правовий інструмент, основним завданням якого є захист інтересів владної верхівки держави, водночас, охорона прав і свобод осіб, що не мають високого рівня соціального статусу та матеріального статку, відіграє роль другорядного завдання. Таке трактування функцій кримінального покарання заперечує його цінність з позицій принципу справедливості як основної вимоги застосування норм права. Репресивно-каральна парадигма системи покарань СРСР призвела до формування іншого суспільно шкідливого стереотипу, який полягає в усвідомленні інституту покарання як інструменту насильства, що використовує держава з метою підтримання державної влади. Суспільний осуд насильства й порушень прав людини під час застосування покарань призвів до спрямування кримінально-правової політики держави в напрямі гуманізації кримінальної відповідальності. Зазначено, що обовʼязковою умовою успішної реалізації політики гуманізації кримінального покарання є реформування інституту покарання. Стереотипи негативного сприйняття кримінально-правової відповідальності є соціальними факторами, що провокують виникнення проблем ефективності вітчизняного інституту покарання. Тому визначальним чинником високої ефективності кримінальної відповідальності є відповідність інституту покарання суспільній моралі.