Пошук загального у праві як змістовної подібності національних правопорядків (друга половина XVIII – перша третина ХІХ ст.)

  • О. Кресін

    доктор юридичних наук, доцент, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права, керівник Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-4016-6596

Анотація

Метою статті є визначення спільних концептуальних засад різних теорій щодо пошуку загального в праві та розгляд філософсько-раціонального підходу до осмислення змістовної подібності в розвитку правових систем і національних правопорядків у другій половині XVIII – першій третині ХІХ ст. Методологія. Смислотворчим елементом предмета дослідження є порівняльно-правовий методологічний підхід, похідний від філософії компаративізму, який ідентифікує об’єкт дослідження, визначає його предмет, інтегрує в єдиний комплекс інші методологічні підходи й методи пізнання. Наукова новизна. Банкрутство ідеї щодо можливості формалізації будь-якого загального в праві як окремого правопорядку було осмислене та проголошене вченими другої половини XVIII – першої третини ХІХ ст. Пошуки загального в праві полягали в спробах осмислення змістовних подібностей у розвитку правових систем. У межах філософсько-раціонального підходу до осмислення подібності правових систем, що висвітлював елементи юснатуралістичного мислення і мав підґрунтям ідеї «критичного» Канта, можна виокремити такі ключові концепції: права як математики (інваріантна позалокальна та позаісторична логіка); паралельного самостійного розвитку; чистого розуму, що формується історично; доктринальної близькості правових систем. Для них, на нашу думку, притаманними є такі спільні засади: 1) визначальним чи впливовим чинником правового розвитку є ідеї, що у своїй чистій формі є або стають інтернаціональними; 2) незалежно від того, чи є засади цих ідей субстанційними (закладені в природі людського мислення), чи суто історичними, вони розвиваються, набувають різних національних форм, поширюються в просторі; 3) вплив таких ідей на конкретні суспільства та їхні національні правопорядки не є абсолютним, він диференціюється залежно від фізичних і соціальних особливостей або конкурує зі своєрідними ідеями, носіями чи творцями яких є ці суспільства. Отже, йдеться про те, чи можлива за умов множинності й некоординованості змісту національних правових систем сутнісна єдність і стадіальність світового розвитку принципів позитивного права. Можна стверджувати, що вчені окресленого періоду визнали обмежену придатність, відносність ідеї такого розвитку як однієї з іманентних тенденцій до доктринальної конвергенції (поряд із тенденцією до збереження та поглиблення індивідуальності), піддавши критиці її можливі телеологічні імплікації. Висновки. Формування доктринальної єдності між національно-державними правопорядками можна розглядати як можливість об’єктивації загального в праві. У процесі поступового зближення позицій учених, зокрема лідерів історичної та історико-філософської шкіл, вони визначили єдиний деномінатор існування різних типів права – правосвідомість/дух права.

Ключові слова: правова картина світу; загальне в праві; філософія права; зближення правових систем; правова доктрина; стадіальність у праві.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Кресін

доктор юридичних наук, доцент, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права, керівник Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, м. Київ

Посилання

Асламов Н. Е. Философия истории немецкой исторической школы права : дис. … канд. филос. наук : 09.00.03. М., 2012. URL: http://www.disus.ru/dissertatsii/362037-1-istoriinemeckoy-istoricheskoy-shkoli-prava.php.

Берк Э. Размышления о революции во Франции и заседаниях некоторых обществ в Лондоне, относящихся к этому событию. М. : Рудомино, 1993. 144 с. URL: http://www.politnauka.org/library/classic/berk.php.

Bluhme F. Grundriß des Pandectenrechts: mit einem Quellenregister. Halle : Eduard Anton, 1829. 166 p.

Blume F. Englisches recht. Allgemeine literatur-zeitung. 1830. No. 207. Р. 369–374.

Castellarin E. General Principles of EU Law and General International Law. General Principles and the Coherence of International Law. 2019. Vol. 37. Р. 131–148. doi: https://doi.org/10.1163/9789004390935_011.

Чичерин Б. Н. История политических учений. 2-е изд., испр. СПб. : РХГА, 2010. Т. 3. 784 с.

Daniłowicz I. Kodex Napoleona w porównaniu z prawami polskiemi I litewskiemi. Warszawa : Księgarnia Jana Fiszera, 1905. 179+V S.

Ewald W. Comparative Jurisprudence (I): What was it like to try a rat? University of Pennsylvania law review. 1995. Vol. 143. P. 1889–2149.

Фальк Н. Н. Различия в праве и сравнительное правоведение. Сучасні проблеми порівняльного правознавства : зб. наук. пр. / за ред. Ю. С. Шемшученка, Я. В. Лазура ; упоряд. : О. В. Кресін, М. В. Савчин. Ужгород ; Київ : Говерла, 2015. С. 196–198.

Falck N. Juristische Encyclopädie auch zum Gebrauche bei akademischen Vorlesungen. 4 aufl. Leipzig : Verlag von L. H. Bösenberg, 1839. 319 р.

Falck N. The scientific study of jurisprudence; its preliminaries, special subjects, means, and appliances. An outline of juristic study. Outlines of the science of jurisprudence. An introduction to the systematic study of law / Trans. and ed. by W. Hastie. Edinburgh : T & T. Clark, 1887. P. 161–223.

Фейєрбах П. Й. А. Ідея та необхідність універсальної юридичної науки. Природне право, філософія права, загальне правознавство. Порівняльне правознавство. 2012. № 3–4. С. 328–339. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/porpr_2012_3-4_29.

Filangieri G. The science of legislation. Vol. 1. London ; Bristol : Emeri and Adams, 1806. XVIII, 309 p.

Gans E. A Society to further Jewish integration. The Jew in the modern world: A documentary history / Ed. by P. Mendes-Flohr, J. Reinharz. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 1995. P. 237–242.

Ганс Э. Предисловие к работе «Наследственное право во всемирно-историческом развитии. Сочинение по универсальной истории права» (1823). Антиномии. 2015. Т. 15. Вып. 4. С. 154–173.

Gardner J. Law as a Leap of Faith: Essays on Law in General. Oxford Scholarship, 2012. doi: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199695553.003.0011.

Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории / пер. А. М. Водена. СПб. : Наука, 2000. 480 с.

Гердер И. Г. Идеи к философии истории человечества / пер. и примеч. А. В. Михайлова. М. : Наука, 1977. 703 с.

Gaja G. General Principles of Law : Max Planck Encyclopedia of Public International Law. 2013. doi: https://doi.org/10.1093/law:epil/9780199231690/e1410.

Гирке О. Историческая школа права и германисты. Система современного римского права : в 8 т. / пер. с нем. Г. Жигулина ; под ред. О. Кутателадзе, В. Зубаря. М. : Статут, 2011. Т. I. С. 36–72.

Grunebaum-Ballin P. Comment Bonaparte, Premier Consul, fonda le premier organisme francais d’etude des legislations etrangeres et du droit compare. Revue internationale de droit compare. 1953. Vol. 5. No. 2. P. 268–269.

Гуго Г. Учебник по курсу цивилистики. Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / рук. науч. проекта Г. Ю. Семигин. М. : Мысль, 1999. Т. 3 : Европа. Америка: XVII–XX вв. С. 272–277.

Гегель Г. В. Ф. Основи філософії права, або природне право і державознавство. Київ : Юніверс, 2000. 336 с.

Hugo G. Lehrbuch eines civilistischen Cursus, 1. Band, welcher, als allgemeine Einleitung in die Jurisprudenz uberhaupt und den civilistischen. Cursus ins besondere, die juristische Encyclopadie enthalt. Zweiter, ganz von neuem ausgearbeiteter. Versuch. Berlin, 1799. 501 p.

Кант И. Вечный мир. Философский очерк / пер. С. М. Роговина, Б. В. Чредина ; под ред. Л. А. Камаровского. М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1905. XXIV, 73 с.

Карасевич П. Историческая школа в области права. Московские университетские известия. 1870. № 7.

С. 371–389.

Келлі Д. Людський вимір буття: Cуспільна думка в західній правовій традиції / пер. з англ. Г. Є. Краснокутського. Одеса : Бахва, 2002. 327 с.

Lerminier E. Cours d’histoire des législations comparées, professé au Collége de France. Paris : G. Ange et C, 1836. 387 p.

Lerminier E. De l’enseignement des législations compares. Ėtudes d’histoire et de philosophie. Paris : Charpentier, Libraire-Ėditeur, 1836a. T. II. P. 3–88.

Лерминье Ж. Л. Э. О методе истории сравнительных законодательств. Порівняльно-правові дослідження. 2012. № 1–2. С. 24–29.

Lerminier E. The German historical school of jurisprudence. American jurist and law magazine. 1836b. Vol. 14. Issue 27. P. 43–61.

Lerminier E. L’hébraïsme et le christianisme. Wikisource. La bibliothéque libre. 1846. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/L%E2%80%99H%C3%A9bra%C3%AFsme_et_le_christianisme.

Loveland I. Constitutional Law, Administrative Law, and Human Rights. Law Trove. 2018. doi: https://doi.org/10.1093/he/9780198804680.001.0001.

Maciejowski W. A. Historya prawodawstw słowiańskich. Warszawa ; Lipsk : W Księgarniach Brzeziny I Hinrichsa, 1832. Vol. 1. 292 p.

Медяков А. С. Национальная идея и национальное сознание немцев. Национальная идея в Западной Европе в Новое время: Очерки истории / отв. ред. В. С. Бондарчук. М. : Зерцало-М ; Вече, 2005. С. 394–458.

Михайлов А. М. Сравнительное исследование философско-методологических оснований естественно-правовой и исторической школ правоведения : монография. М. : Юрдитинформ, 2013. 632 с.

Mittermaier C. J. A. Einleitung in das Studium der Geschichte des germanischen Rechts. Landshut : bei Joseph Thomann, 1812. 198 р.

Mohnhaupt H. Universalgeschichte, Universal-Jurisprudenz und rechtsvergleichende Methode im Werk P. J. A. Feuerbachs. Rechtsgeschichte in den beiden deutschen Staaten (1988–1990) : Beispiele, Parallelen, Positionen / Hrsg. Von H. Mohnhaupt. Frankfurt am Main : Klostermann, 1991. Р. 97–128.

Navet G. Eugène Lerminier (1803–1857): la science du droit comme synthèse de l’histoire et de la philosophie. Revue d’Histoire des Sciences Humaines. 2001. Vol. 1. No. 4. P. 33–56.

Пухта Г. Ф. Энциклопедия права. Ярославль : Тип. Г. Фальк, 1872. 99 с.

Rakowiecki I. B. O stanie cywilnym dawnych slowian. Rzech czytana na publiczném posiedzeniu Towarzystwa Królewskiego. Warszawskiego Przyiacoł Nauk dnia 3 Maia 1820 roku. Warszawa, 1820. 16 р.

Rakowiecki J. B. Prawda ruska; czyli, Prawa wielkiego xięcia Jarosława Władymirowicza, tudziez traktaty Olga y Igora ww. xx. kiiowskich z cesarzami greckimi, y Mścisława Dawidowicza x. Smoleńskiego z Rygą zawarte, których texta, obok z polskiém tłomaczeniem poprzedza Rys historyczny zwyczaiów, obyczaiów religiy, praw y jezyka dawnych słowiańskich y słowiańsko-riskich narodow. Vol. 1. Warszawa : Drukarnia XX Piiarow, 1820a. 320 р.

Савиньи Ф. К. Система современного римского права / пер. с нем. Г. Жигулина ; под ред. О. Кутеладзе, В. Зубаря. М. : Статут, 2011. Т. 1. С. 274–499.

Шульга А. М. Правовий менталітет як складова правосвідомості та об’єкт пізнання. Форум Права. 2018. № 4. С. 141–148. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.2005081.

Stovba O. Asking the Law: Experience of Law and Legal Experience. Philosophy of Law and General Theory of Law. 2015. Issue 1. P. 41–56.

Сидорець Б. В. Історіософські аспекти втручання держави у сферу прав людини. Соціально-правові студії. 2019. Вип. 3 (5). С. 67–72. doi: 10.32518/2617-4162-2019-3-67-72.

Тибо А. Ф. Ю. О необходимости общего гражданского права для Германии. Система современного римского права : в 8 т. / пер. с нем. Г. Жигулина ; под ред. О. Кутателадзе, В. Зубаря. М. : Статут, 2011. Т. I.

С. 102–127.

Цахаріа К. С. Про призначення «Критичного часопису правової науки та законодавства зарубіжних країн» / пер. з нім. Р. І. Корнути, О. А. Шаблій. Сучасні проблеми порівняльного правознавства : зб. наук. пр. / за ред. Ю. С. Шемшученка, Я. В. Лазура ; упоряд. : О. В. Кресін, М. В. Савчин. Ужгород ; Київ : Говерла, 2015. С. 198–209.

General Principles of Law: European and Comparative Perspectives / S. Vogenauer, S. Weatherill (Eds.). 2017. doi: https://doi.org/10.5040/9781509910724.ch-002.

Wevill J. General principles of English construction law. Law in Practice. 2019. P. 1–18. doi: https://doi.org/10.4324/9780367814595-1.


Переглядів анотації: 170
Завантажень PDF: 165
Опубліковано
2020-10-23
Розділ
Історія філософії права