Методологія сучасних неідентифікаційних балістичних досліджень
Анотація
Метою статті є визначення методології неідентифікаційних балістичних досліджень, які здійснюють під час розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом вогнепальної зброї. Методологічну основу публікації становить комплекс філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, необхідних для реалізації наукової мети й виконання поставлених завдань. Використання зазначених методів забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів наукового дослідження. Наукова новизна. У статті здійснено структуризацію методології неідентифікаційних балістичних досліджень, які здійснюють експерти в межах кримінального провадження. Висвітлено сутність структурних елементів методології діагностичних і ситуаційних експертиз, що є підґрунтям неідентифікаційних балістичних досліджень, їхні основні, суттєві положення. Застосування описаних у публікації філософських, загальнонаукових і спеціальних інструментальних методів наукового пізнання дало змогу з філософсько-правових і прикладних позицій висвітлити суперечливі питання дослідження слідів використання вогнепальної зброї під час проведення неідентифікаційних балістичних досліджень. Висновки. За результатами наукового пошуку з проблематики статті було сформульовано низку узагальнень, що полягають в окреслених положеннях. Методологія неідентифікаційних балістичних досліджень є, заснованою на наукових засадах судової балістики (криміналістичної діагностики та ситуалогії) загальної теорії судової експертизи, системою положень, що визначає можливість діагностування природи, станів і властивостей використаної під час вчинення кримінального правопорушення вогнепальної зброї, патронів і слідів їх дії, закономірності виявлення властивостей та ознак об’єктів, а також сукупність методів і методик їх експертного дослідження. На відміну від методології неідентифікаційних балістичних досліджень, методика їх проведення – це комплекс методів, застосовуваних у певній послідовності (за етапами дослідження, послідовністю розв’язання підзавдань експертизи тощо), кожен з яких поглиблює певний аспект знань про об’єкт, наданий на дослідження експерта. Використання відповідних методів у сукупності дає змогу розв’язати питання, поставлені на вирішення експертизи. Зроблено висновок, що поряд з відомими загальними методами під час проведення експертиз доцільним у процесі проведення неідентифікаційних балістичних досліджень є використання спеціальних інструментальних і допоміжних методів, а саме: мікроскопічного, фотографічного, дифузно-контактного, інтроскопічного, профілометричного, хімічного, термічної реакції, математичного, спектрального аналізу, геометричного визначення тригонометричних функцій. Сукупність перелічених й інших методів визначає сучасний стан неідентифікаційних балістичних досліджень, виконуючи, певною мірою, роль методологічних принципів діяльності з діагностування вогнепальної зброї, патронів і слідів їхньої дії, а також визначаючи ключові напрями розвитку таких досліджень на найближчий час.
Ключові слова: методологія; метод; вогнепальна зброя; балістика; експертиза; неідентифікаційні дослідження.
Завантаження
Посилання
Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза. Курс общей теории. М. : Норма, 2008. 480 с.
Бушуев В. В. Некоторые проблемные вопросы решения диагностических задач в судебной экспертизе. Вестник экономической безопасности. 2019. № 2. С. 200–202. doi: 10.24411/2414-3995-2019-10085.
Дереча Л. М., Балинян Т. Є., Комплексне дослідження біологічних пошкоджень матеріалів волокнистої структури методом растрової електронної мікроскопії. Актуальні питання судової експертизи і криміналістики : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 18–19 квіт. 2019 р.). Харків, 2019. С. 464–467.
Гвоздік О. І. Логічні засоби оптимізації слідчої діяльності. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 109–117. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.109.
Ильичев Л. Ф., Федосеев П. Н., Ковалев С. М., Панов В. Г. Философский энциклопедический словарь. М. : Сов. энциклопедия, 1983. 840 c.
Хмыз А. И. Информационное обеспечение производства судебно-баллистической экспертизы. Экономика. Управление. 2020. Т. 20. Вып. 2. С. 216–220. doi: https://doi.org/10.18500/1994-2540-2020-20-2-216-220.
Кофанов А. В., Юсупов В. В. Сучасні проблеми автоматизації балістичних досліджень в Україні.Інноваційні методи та цифрові технології в криміналістиці, судовій експертизі та юридичній практиці : матеріали Міжнар. круглого столу (Харків, 12 груд. 2019 р.) / редкол.: В. Ю. Шепітько (голов. ред.), В. А. Журавель, В. М. Шевчук, Г. К. Авдєєва. Харків : Право, 2019. С. 76–80.
Конверський А. Є. Основи методології та організації наукових досліджень : навч. посіб. Київ : Центр учб. літ., 2010. 352 с.
Латышов И. В., Самуйленко Ф. П. Природа научных знаний об условиях выстрела и их место в системе судебной баллистики. Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. 2019. № 3 (83). С. 158–164. doi: 10.35750/2071-8284-2019-3-158-164.
Манжул І.В. Визначення методів пізнання в науковій літературі. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 11. С. 11–17.
Михеева Т. С. Вопросы об информационном обеспечении судебно-баллистической экспертизы. International Journal of Humanities and Natural Sciences. 2020.Вып. 10-4 (49). С. 11–14. doi: 10.24411/2500-1000-2020-11191.
Моїсєєв О. М. Використання експертами державних судово-експертних установ стороннього науково-технічного обладнання. Правничий часопис Донецького університету. 2015. № 1. С. 67–69.
Неня О. В. Оптичні методи експертних досліджень мікрооб’єктів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2016. 260 с.
Россинская Е. Р., Галяшина Е. И., Зинин А. М. Теория судебной экспертизы : учебник. М. : Норма, 2009. 384 с.
Сімакова-Єфремян Е. Б. Комплексні судово-експертні дослідження: теорія та практика : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2017. 516 с.
Ткачук І. Д. Методологія дослідження впливу християнських цінностей на формування правової культури України.Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 58–63. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.58.
Вовк В. М., Олійник У. М. Методологічні засади дослідження права на свободу думки, совісті та релігії.Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 27–35. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.27.
Юркевич О. М. Комплексний характер логіки в юридичній методології. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2019. № 1 (40). С. 39–49. doi: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155749.
Переглядів анотації: 180 Завантажень PDF: 245
Авторське право (c) 2022 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.