Методологічні засади використання практики Європейського суду з прав людини в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій
Анотація
Використання практики ЄСПЛ у кримінальному провадженні та безпосередньо під час проведення слідчих (розшукових) дій, сприяє розвитку науки криміналістики, засвідчує цілеспрямований процес адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу, формування спільних засад правозастосування та забезпечення євроінтеграційного напряму розвитку держави. Метою наукової статті є формування методологічних засад використання практики ЄСПЛ в тактиці проведення слідчих (розшукових) дій. Методологія. Для досягнення поставленої мети в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи, які дали змогу оптимально врахувати специфіку об’єкта й предмета дослідження (методи формальної логіки, а також спеціально-правові методи: порівняльно-правовий, системно-структурний, системного аналізу, моделювання). Наукова новизна. Виокремлено європейські стандарти, згідно з якими слід вибудовувати тактику слідчих (розшукових) дій. Обґрунтовано, що європейські стандарти проведення слідчих (розшукових) дій у контексті практики ЄСПЛ (у широкому значенні) ‒ це закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року положення та визначені в практиці ЄСПЛ принципи, які є обов’язковими до виконання та дотримання їх державами, що ратифікували (імплементували) відповідний міжнародний договір. Європейськими стандартами тактики проведення слідчих (розшукових) дій у контексті практики ЄСПЛ
(у вузькому значенні) є система криміналістичних рекомендацій, які сформовано внаслідок опрацювання міжнародного й національного законодавства, рішень ЄСПЛ, наукових праць, вивчення практичного досвіду, спрямованих на забезпечення досягнення завдань кримінального провадження. Висновки. Встановлено, що значення практики ЄСПЛ для розвитку тактики слідчих (розшукових) дій полягає в тому, що: а) вивчення рішень ЄСПЛ дозволяє сформувати криміналістичні рекомендації (зокрема щодо представлення скарг і доводів заявників); б) практика ЄСПЛ є джерелом формування тактичних прийомів на підставі досвіду іноземних держав; в) завдяки аналізу представленої ситуації заявником та її тлумачення ЄСПЛ можна сформувати відповідні слідчим ситуаціям розслідування тактичні прийоми та криміналістичні рекомендації.
Ключові слова: кримінальне провадження; криміналістична рекомендація; тактика; слідчий; європейські стандарти.
Завантаження
Посилання
Annual report European Court of Human Rights. 2020. URL: https://www.echr.coe.int/Documents/ Annual_report_2020_ENG.pdf.
Бахмаєр Л., Гамільтон Д. Експертна оцінка проєкту Закону України № 3009а «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у частині забезпечення реалізації функцій прокуратури». URL: https://rm.coe.int/ukr-comments-draft-law-3009a-final-2791-3495-3474-1/1680a097ca.
Бутенко С. Ю. Імплементація рішень Європейського суду з прав людини у кримінальне процесуальне законодавство України у частині регламентації досудового розслідування : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Донецьк, 2014. 20 c.
Буткевич О. В. Застосування практики та виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. URL: https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/Propozicii_Politiki_ECHR.pdf.
Дехтяр О. Г. Засада безпосередності дослідження показань, речей і документів та її реалізація у кримінальному провадженні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09. Одеса, 2014. 231 c.
Фулей Т. І. Застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя : наук.-метод. посіб. 2-ге вид., випр., доповн. Київ, 2015. 208 с.
Case of Akelienė v. Lithuania (Application No. 54917/13) : Judgment European Court of Human Rights from May 6, 2019. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-186768.
Калачова О. Оцінка доказів, отриманих із порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2016. № 2. С. 137–145.
Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права : автореф. дис. ...
д-ра юрид. наук : 12.00.09. Харків, 2009. 40 с.
Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : міжнар. док. від 4 листоп. 1950 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
Коровайко О. І. Щодо значення міжнародно-правових актів у сфері прав людини для кримінального процесу України. Верховенство права. 2016. № 4. С. 109–115.
Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
Крижановський В. Я. Міжнародні стандарти судового захисту прав людини та їх імплементація в систему правозахисту в Україні. Актуальні проблеми політики. 2011. Вип. 42. С. 116–123.
Мігашко В. Є. Вплив практики Європейського суду з прав людини на розвиток судової практики в Україні. Молодий вчений. 2019. № 2 (66). С. 184‒188. doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-41.
Справа «Любов Єфіменко проти України» (заява № 7572/01) : рішення Європейського суду з прав людини від 25 лют. 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_867#Text.
Справа «Михалкова та інші проти України» (заява № 10919/05) : рішення Європейського суду з прав людини від 13 квіт. 2011 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_676#Text.
Справа «Костовський проти Нідерландів» (заява № 11454/85) : рішення Європейського суду з прав людини від 20 листоп. 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_089#Text.
Справа «Жогло проти України» (заява № 17988/02) : рішення Європейського суду з прав людини від 24 квіт. 2008 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_402#Text.
Роман Давід. Люстрація в Україні та європейські стандарти: формування демократії, спроможної себе захистити. 2015. URL: https://newjustice.org.ua/wp-content/uploads/2018/06/FAIR_Report_Roman_David_Lust_and_Democ_2015_UKR.pdf.
Сімонович Д. В. Розмежування міжнародних та європейських стандартів з прав людини у кримінальному судочинстві. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2010. № 4. С. 400–410.
Толочко О. М. Роль рішень Європейського суду з прав людини в механізмі кримінального процесуального регулювання. Вісник Національної академії прокуратури України. 2012. № 3. С. 56–61.
Уваров В. Г. Застосування практики Європейського Суду з прав людини та норм міжнародно-правових актів в удосконаленні кримінального судочинства України : монографія / за заг. ред. В. М. Тертишника. Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2012. 404 с.
Юрчишин В. Д., Король В. В. Практика європейського суду з прав людини як джерело кримінального процесуального права України: окремі аспекти. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 2. С. 73–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aymvs_2013_2_15.
Про міжнародні договори України : Закон України від 29 черв. 2004 р. № 1906-ІV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лют. 2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15/ed20121202.
Переглядів анотації: 402 Завантажень PDF: 736
Авторське право (c) 2022 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
