Обмеження прав публічних службовців: проблемні питання
Анотація
Мета. Люстрація, електронне декларування, оцінювання працівників та інші заходи, спрямовані на проведення реформ державного управління, зумовили потребу в теоретичному та практичному розв’язанні питань щодо правомірності встановлення обмежень прав публічних службовців. Методологічною основою дослідження став системний підхід до окремих аспектів правового регулювання обмежень прав публічних службовців. Розв’язанню порушених у статті проблем також сприяло застосування антропологічного методу. Наукова новизна. У публікації сформульовано проблемні питання правового регулювання обмежень прав публічних службовців. Доведено, що встановлення обмежень прав публічних службовців обумовлено суспільним інтересом і конкретним історичним етапом розвитку держави. У статті акцентовано на необхідності дотримання публічними службовцями морально-етичних вимог, а також на фактичному самообмеженні цих осіб під час вступу на посаду. Практична значущість. Визначено умови правомірності обмеження прав публічних осіб.
Ключові слова: обмеження прав; публічні службовці; правомірність; суспільні інтереси; самообмеження.
Завантаження
Посилання
Цуркан М. І. Правове регулювання публічної служби в Україні. Особливості судового розгляду спорів : монографія. Харків : Право. 2010. 216 с.
Посикалюк О. О. Межі захисту особистих немайнових прав публічних осіб: порівняльно-правове дослідження. Приватне право і підприємництво. 2014. № 13. С. 197–200.
Андрієвська О. В. Конституційно-правові обмеження прав і свобод людини і громадянина в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : Київ, 2018. 21 с.
Констанкевич Ю. З. Людський вимір права та морально-етичні критерії персоналістичного формування органів публічної влади. Право і суспільство. 2019. № 3. С. 106–110. URL: http://pravoisuspilstvo.org.ua/ archive/2019/3_2019/part_1/20.pdf.
Філософсько-правове дослідження впливу християнських засад суспільства на правову систему України : монографія / [В. М. Вовк, М. В. Костицький, А. І. Луцький та ін.]. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2017. 340 с.
Павлишин О., Кравчук О. Професійно-етичні та деонтологічні засади діяльності поліцейського у сфері забезпечення правопорядку. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 21–31 DOI: https://doi.org/10.33270/02201901.21.
Сідак Л. М. Самообмеження як один з головних засобів саморозвитку особистості. Науковий вісник. 2015. № 45 (І). С. 241–253. (Серія «Філософія»).
Хлабистова К. В. Інститут люстрації: конституційно-правові засади регулювання та вдосконалення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02. Київ, 2017. 250 с.
Чорненький. В. Конституційно-правові особливості застосування люстраційних заходів в Україні. Конституційне право. 2020. № 11. C. 179–185. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.11.31.
Братасюк М. Філософія захисту прав людини з позицій сучасного правового мислення. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 14–20. DOI: https://doi.org/10.33270/02201901.14.
Переглядів анотації: 59 Завантажень PDF: 211
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
