Право поліцейських на належне медичне забезпечення в Україні: проблеми концептуалізації та забезпечення

Анотація

Анотація. Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що захист прав людини є ключовим питанням у науці конституційного права. Працівники правоохоронних органів, зокрема поліцейські, стоять на сторожі законності, правопорядку, захищаючи права, свободи й законні інтереси людини та громадянина. Водночас власне правоохоронці як громадяни України можуть стикатися із ситуацією порушення їхніх прав під час виконання службових обов’язків або в особистому житті. Поліцейським, які працюють в специфічних умовах, тим паче під час воєнного стану, має бути гарантоване належне медичне забезпечення. Основні аспекти цієї проблематики висвітлені в юридичній науці неповною мірою, а отже, потребують подальших наукових розвідок. Метою статті є доктринальне вивчення сутності права поліцейських на належне медичне забезпечення в Україні, особливостей його нормативно-правового регулювання, а також виокремлення проблемних питань, пов’язаних з його реалізацією. Методологічна основа полягає у використанні загальнонаукових і спеціально-юридичних методів, підходів і принципів. Ключовими в цьому контексті є комплексний і системний підходи, поряд з антропологічним, аксіологічним та інструментальним, а також формально-логічний, формально-юридичний, порівняльно-правовий методи, методи аналізу та синтезу. Наукова новизна дослідження полягає у формулюванні низки нових та вдосконаленні чинних у юридичній науці положень і висновків щодо розуміння сутності права поліцейських на належне медичне забезпечення в Україні, обґрунтування пропозицій щодо ефективного забезпечення цього права. Основним аспектом належного медичного забезпечення як виду соціального забезпечення є отримання необхідної медичної допомоги (послуг). Виокремлено основні проблемні питання, що стосуються належного медичного забезпечення поліцейських. Встановлено, що належний рівень фінансування медичного забезпечення поліцейських є передумовою реалізації конституційного положення про безоплатну медичну допомогу в Україні. Запровадження додаткового й ефективного функціонування відомчої медицини на страхових засадах створить умови для отримання поліцейськими медичної допомоги належного рівня. Практична значущість статті полягає в усвідомленні, що захист прав поліцейських має здійснюватися не лише безпосередньо правоохоронцями, а й іншими інститутами – омбудсменом, судовими органами тощо. Концептуалізація захисту прав, свобод і законних інтересів поліцейських має враховувати чинні надбання українських й іноземних учених та потребує подальших наукових розвідок

Ключові слова: правоохоронець; Національна поліція України; охорона здоров’я; медична допомога; медичні послуги; соціальне забезпечення