Константно-домінантні соціальні ідеї епохи модерну та сучасний конституційний простір
Анотація
Анотація. Статтю присвячено ще недостатньо дослідженим питанням впливу філософсько-правових ідей періоду модерну на становлення й оформлення сучасної політико-правової та конституційної реальності. Доведено, що сучасна європейська правова культура та практика детермінуються філософсько-правовими концепціями та природничо-правовою доктриною ХVІІ–ХVІІІ століть, які також вибірково ввібрали в себе положення соціальних ідей середньовіччя, християнської ідеології, але водночас мали характер практичного керівництва до дії та закріпили основні світоглядно-ментальні настанови тогочасного суспільства. Філософсько-правові тексти мислителів епохи модерну виконано в специфічній жанровій манері, що й зумовило перенесення їх основних положень у політико-правові та юридичні документи. Саме в таких світоглядно-історичних координатах і сформувалися основні засади територіального управління в державі через чітке окреслення взаємовідносин між центром управління та периферіями. У тексті статті проаналізовано основні соціокультурні й ідеологічні передумови формування таких положень сучасної політико-правової практики та конституціоналізму, як незалежна національна держава, територіальний і національний суверенітет (на прикладі еволюціонування явища суверенітету від середньовіччя до Нових часів). Розуміння змістовного наповнення низки інститутів конституційного та міжнародного права залежить від з’ясування ролі й значення Вестфальських мирних договорів у процесах створення європейської системи правопорядку, основних засад міжнародної безпекової політики тощо. Акцентовано на тому, що сучасне розуміння права є також похідним від його трактування в часи модерну (право як договір, право як сфера секулярної діяльності людини, правотворча та законотворча діяльність держави, держава як особливий суб’єкт права).
Ключові слова: модерн; право; конституція; конституційний простір; право безпеки; держава; суверенна держава; міжнародна безпека; правопорядок.
Завантаження
Посилання
Asch, R.G. (2004). The ius foederis re-examined: the Peace of Westphalia and the constitution of the Holy Roman Empire. In Peace Treaties and International Law in European History: From the Late Middle Ages to World War One (pp. 319-337). R. Lesaffer (Ed.). New York: Cambridge University Press.
Barabash, Yu.H., Boryslavska, O.M., & Venher, V.M. (et al.). (2021). Constitutional law. M.I. Koziubra (Eds.). Kyiv: Vaite.
Bilozorov, Ye. (2022). The natural type of understanding of law as the basis of the activity theory of jurisprudence. Comparative and analytical jurisprudence, 2, 10-14. doi: 10.24144/2788-6018.2022.02.1.
Chaunu, Р. (1966). La Civilisation de l'Europe classique. Paris, Arthaud.
Gay, P. (1996). The Enlightenment: An Interpretation. N.Y.: W.W. Norton.
Hayes, K. (1931). Historical Evolution of Modern Nationalism. New York.
Husiev, V.I. (2020). Essays on the History of Philosophy of the New Times. Kyiv: Nats. un-t "Kyievo-Mohylianska akademiia".
Koziubra, M. (2021). The doctrine of natural law: through historical ups and downs to recognition as the basis of the most important achievements of modern legal theory and practice. Law of Ukraine, 1, 12-42. doi: 10.33498/louu-2021-01-012.
Kononenko, Yu.S., & Dzholos, S.V. (2023). Absolutization of human rights as a threat to statehood and the well-being of society. Part I. General theoretical foundations of the concept of human rights: a critical view. Bulletin of the Uzhhorod National University, 76, 20-29. doi: 10.24144/2307-3322.2022.76.1.3.
Koch, S.V. (2022). From the periphery to the center: the ambivalence of the European border. International and political studies, 35, 39-54. doi: 10.18524/2707-5206.2022.35.263538.
Liashenko, V.M. (1999). European law as a phenomenon of spiritual and practical development of the world (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
Münkler, H. (2018). Die neuen Kriege. Zur Wiederkehr eines historischen Musters. Stuttgart: Stiftung Bundespräsident-Theodor-Heuss-Haus.
Romanova, A. (2023). The legal doctrine of natural law in the regulation of social relations based on the rule of law. Analytical and comparative jurisprudence, 1, 632-635. doi: 10.24144/2788-6018.2023.01.110.
Schmitt, C. (1958). Verfassungsrechtliche Aufsätze aus den Jahren 1924–1954. Materialien zu einer Verfassungslehre (pp. 375-385). Berlin: Duncker & Humblot.
Schmitt, С. (2003). The Nomos of the Earth in the International Law of Jus Publicum Europaeum. Telos Press.
Shamrai, V. The social project of modernity: principles of research. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/28614/31-Shamray.pdf?sequence=1.
Shumskyi, I.K. (2020). The Westphalian system as the origin of the new modern system of international relations. Almanac of international law, 23, 81-86. doi: 10.32841/ILA.2020.23.10.
Tsivatyi, V. (2019). The European system of international relations and diplomatic practice during the Thirty Years' War (1618–16248): institutional and congruent discourses. Scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko, 30, 39-49. doi: 10.32626/2309-2254.2020-30.39.
Zafirovsky, M. (2010). The Enlightenment and Its Effects on Modern Society. N.Y.: Springer.
Vovk, V. (2022). War as a utilitarian social practice. Comparative and analytical jurisprudence, 2,
-321. doi: 10.24144/2788-6018.2022.02.59.
Переглядів анотації: 65 Завантажень PDF: 95
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.