Засадничі сегменти громадянства та людиноцентризм: філософсько-правове опредметнення
Анотація
Анотація. Концепт громадянства, як і актуальні способи й механізми набуття та припинення, передбачено в Європейській конвенції про громадянство (1997), однак на кінець 2023 року цей наратив став надзвичайно крихким. Мета статті – обґрунтувати взаємозалежність між способами набуття та припинення громадянства, ураховуючи як традиційні й емансипативні цінності (пропагування людиноцентризму, правовладдя) і політико-правові виклики сьогодення, так і незворотність конституційного закріплення в преамбулі Конституції України 2019 року євроінтеграційного прагнення громадян України. Більшість сегментів громадянства потребують перегляду національного релевантного законодавства та його ґрунтовного оновлення (передусім ідеться про набуття особою альтернативного подвійного (множинного) громадянства після народження без втрати первинного громадянства, посмертне громадянство, законодавче закріплення позбавлення громадянства, відмову від нього тощо). Наступне питання стосується набуття (і наявності) подвійного (множинного) громадянства в осіб, які є службовцями органів публічної влади, правоохоронних органів і здійснюють державно-владні повноваження, мають доступ до державної безпеки, скарбниці й таємниці, що створює дилему щодо вірності цих осіб усім і кожній державі їхнього громадянства зокрема. Постає питання, яким має бути механізм, якщо обидві (усі) держави громадянства особи перебувають у стані війни між собою; який юридичний алгоритм слід застосовувати у випадку вчинення особою-громадянином державної зради. Інший аспект цього питання стосується регламентування (не)добровільної зміни громадянства та наявності латентного подвійного (множинного) громадянства осіб, які проживали (проживають) на анексованій та (тимчасово) окупованій території України. Чинне релевантне законодавство не врегульовує питання припинення громадянства в умовах продовженого воєнного стану, з огляду на набуття альтернативного громадянства після народження (у зв’язку з натуралізацією, оптацією чи трансфертом) особами, які проживали на анексованій і (тимчасово) окупованій, починаючи з березня 2014 року, території України.
Ключові слова: громадянство; набуття громадянства; натуралізація; подвійне (множинне) громадянство; припинення громадянства; утікач.
Завантаження
Посилання
Analytical report on the annual message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On the internal and external situation of Ukraine in 2018". (2018). Kyiv: NISD. Retrieved from https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-02/Analit_Dopovid_Poslannia_2018.pdf.
Andriienko, V., Britchenko, S., Subotenko, V., & Chekhovych, S. (2000). Law "On Citizenship of the Ukrainian People’s Republic" (March 2, 1918). Collection of normative legal acts on Ukrainian citizenship (1918–2000) (pp. 4-5). Kyiv: Kontynent
Autem, M. (1999). The European Convention on Nationality: is a European Code on Nationality possible? Trends and Developments in National and International Law on Nationality: Proceedings of the 1st European Conference on Nationality (pp. 19-34). Strasbourg.
Carrera, S., & Ineli Ciger, M. (2023). EU responses to the large-scale refugee displacement from Ukraine: an analysis on the temporary protection directive and its implications for the future EU asylum policy. Firenze: European University Institute. Retrieved from https://hdl.handle.net/1814/75377.
Foster, N. (2009). Blackstone’s EU Treaties and Legislation 2009-2010. Oxford University Press.
Harpaz, Y., & Herzog, B. (2018). Report on Citizenship Law: Israel. RSCAS/GLOBALCIT-CR, 2018/2. Retrieved from https://cadmus.eui.eu/bitstream/handle/1814/56024/RSCAS_GLOBALCIT_CR_ 2018_02.pdf? sequence=1&isAllowed=y.
Herzog, B. (2010). The Revocation of Citizenship in Israel. Israel Studies Forum, 25(1), 57-72.
Libanova, E.M., Pozniak, O.V., & Tsymbal, O.I. (2022). Scale and Consequences of Forced Migration of the Population of Ukraine as a Result of Armed Aggression of the Russian Federation. Demography and Social Economy, 2(48), 37-57. doi: 10.15407/dse2022.02.037.
Prener, Ch. (2022). Denationalisation and Its Discontents: Citizenship Revocation in the 21st Century: Legal, Political and Moral Implications. Brill Nijhoff.
Shachar, A. (2022). Gated citizenship. Citizenship Studies, 26(4-5), 625-637. doi: 10.1080/13621025.2022.2091247.
Shachar, A., Bauböck, R., Bloemraad, I., & Vink, M. (2017). The Oxford Handbook of Citizenship. Oxford Academic. doi: 10.1093/oxfordhb/9780198805854.001.0001.
Sharp, D. (2023). Immigration, Naturalization, and the Purpose of Citizenship. Pacific Philosophical Quarterly, 104(2), 408-441. doi: 10.1111/papq.12428.
Sofinska, I. (2018). Philosophical and legal vision of the doctrine of citizenship. Lviv: Kameniar.
Sofinska, I. (2022). Ten steps in the (re)construction of post-war Ukraine (legal and political dimensions). Ariel University. Retrieved from https://www.ariel.ac.il/wp/mecarc/sample-page/ten-steps-in-the-reconstruction-of-post-war-ukraine-legal-and-political-dimensions.
Sofinska, I. (2023). Deprivation of citizenship: a dilemma or a problem-phenomenon? Law of Ukraine, 3, 72-86. doi: 10.33498/louu-2023-03-072
Stetsiuk, P. (2023). Ensuring the irreversibility of the European and Euro-Atlantic course of Ukraine: constitutional and legal aspects. Kyiv: Tsentr Razumkova.
Taleb, N.N. (2018). Skin in the Game: Hidden Asymmetries in Daily Life. Random Housen.
Tripkovic, M. (2021). Transcending the boundaries of punishment: On the nature of citizenship deprivation. British Journal of Criminology, 61(4), 1044-1065. doi: 10.1093/bjc/azaa085.
Tripkovic, M. (2022). Renouncing criminal citizens: Patterns of denationalization and citizenship theory. Punishment & Society, 25(2), 363-385. doi: 10.1177/14624745221080705.
Vink, M., Baaren, L., Bauböck, R., Honohan, I., & Manby, B. (2021). GLOBALCIT Citizenship Law Dataset. EUI Research Data. Retrieved from https://hdl.handle.net/1814/73190.
Waas, L. (2008). Nationality Matters: Statelessness under International Law. School of Human Rights Research Series, 29, 21.
Переглядів анотації: 63 Завантажень PDF: 96
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
