Реабілітація жертв радянського тоталітаризму: український та міжнародний досвід

  • Тетяна ДЕМ’ЯНЧУК

    кандидат історичних наук, доцент,

    докторант кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ

    м. Київ, Україна

    https://orcid.org/0000-0002-8908-4356

Анотація

Анотація. Актуальність статті зумовлена необхідністю порівняння та зіставлення українського, казахського, грузинського, естонського й польського законодавства у сфері реабілітації жертв тоталітаризму. Важливо, що для всіх пострадянських країн, а також держав, які після Другої світової війни потрапили в «радянську сферу впливу», проблема реабілітації осіб, які постраждали від комуністичного режиму, реалізовувалася в різних часових межах, але зі схожими підходами. Метою статті є аналіз і порівняння національного й іноземного законодавства, яке регулює процедуру реабілітації жертв тоталітаризму. У статті використано комплекс наукових методів, а саме: діалектики, герменевтики, системний, системно-структурний, соціологічний, культурологічний, а також принципи науковості, усебічності й історизму. За результатами здійсненого дослідження констатовано, що зміст нормативних актів, які врегульовують процедуру реабілітації жертв тоталітаризму, визначено не тільки масштабністю репресій чи злочинів, а й ступенем включеності в радянську систему права. Закони Польщі, Албанії, Чехії, Словаччини й навіть Молдавії спрямовані на вирішення конкретних епізодів. У випадку Польщі – це винятково «катинська трагедія», масові арешти в Чехословаччині 1940–1950-х років. Натомість для пострадянських країн, зокрема України, притаманним є акцентування на постійному терорі та репресіях. Прийнятий 1991 року Закон «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» хронологічними межами охоплював весь період існування радянської влади, а отже, визначив перспективи викриття злочинів тоталітаризму і реабілітації жертв. Сформульовано висновок, за яким спільною рисою реабілітаційних законів є існування норми про реабілітацію осіб, яких позбавили волі за так званими політичними статтями кримінальних кодексів. Ідеться про процедуру повної реабілітації, а не амністії, зокрема й посмертної. Відмінними рисами українського законодавства від аналогічних нормативних актів пострадянських країн є акцентування на факті геноциду українського народу в умовах Голодомору 1932–1933 років. Сформульовані в статті положення сприятимуть реформуванню національного законодавства, узгодженню його з нормами міжнародного права й можливому притягненню до відповідальності винуватців репресій або країни, яка вважає себе правонаступницею СРСР, чи принаймні недопущення таких злочинів у майбутньому.

 

Ключові слова: кримінально-виконавча система; тоталітаризм; репресовані; реабілітація; законодавство; Україна; Казахстан; Грузія; Польща.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Тетяна ДЕМ’ЯНЧУК

кандидат історичних наук, доцент,

докторант кафедри теорії держави та права Національної академії внутрішніх справ

м. Київ, Україна

Посилання

Antonov-Ovsiienko, A. (1980). The Time of Stalin: Portrait of a Tyrany. New York.

Antonov-Ovsiienko, A.V. (1991). Opposition. Literary newspaper.

Ivanova, A. (2023). Kazakhstan has declassified more than 2.4 million cards of victims of repression. Retrieved from https://www.dw.com/ru/kazahstan-rassekretil-bolee-24-mln-kartocek-zertv-politiceskih-repressij/a-66840108.

Kasymov, S. In Kazakhstan, problems remain in the rehabilitation of victims of repression. Newspapers "Liter". Retrieved from https://liter.kz/.

Kaziev, Z., & Aituarova, A. On the regulation of rehabilitation of victims of repression in foreign legislation. Retrieved from https://online.zakon.kz/Document/?doc_id=33692539&pos=6;-108#pos=6;-108.

Khassenova, Z.O., Sadykov, T.S., Kabyltaeva, S.K., Daniyarova, A.E. & Shabambayeva, A.G. (2021). Rehabilitation of victims of political repression in Kazakhstan: historical experience. Caderno Suplementar. Brazilian academic journal, 1-21. Retrieved from https://geplat.com/rtep/index.php/ tourism/article/view/900.

Mcdermott, K., & Pinerová, K. (2015). The rehabilitation process in Czechoslovakia : Party and popular responses. De-Stalinising Eastern Europe : the rehabilitation of Stalin’s victims after 1953 (pp. 109-1031). Basingstoke, Palgrave Macmillan. Retrieved from https://shura.shu.ac.uk/10473/3/ McDermott_Rehabilitation_Process_in_Czechoslovakia.pdf

Measures to dismantle the heritage of former communist totalitarian systems. (1996). (n.d.). Retrieved from https://assembly.coe.int/nw/xml/XRef/X2H-Xref-ViewHTML.asp?FileID=7506&lang=EN.

Meeting No. 1 of July 18, 2019 of the National Rehabilitation Commission. (n.d.). Retrieved from https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/oglyad-zasidann-nacionalnoyi-komisiyi-z-reabilitaciyi/zasidannya-18072019.

Mihr, A. (2020). Transitional Justice Research in Post-Totalitarian Societies in the OSCE Region. Transformation and Development, 147-154. doi: 10.1007/978-3-030-42775-7_1.

Misinkevych, L.L. (2010). Rehabilitation of victims of political repression during the Khrushchev "thaw". University scientific notes, 2, 6-17.

Polscy prawnicy: rosyjska rehabilitacja ofiar Katynia - tylko prawna. (n.d.). Retrieved from https://www.gazetaprawna.pl/wiadomosci/artykuly/558926,polscy-prawnicy-rosyjska-rehabilitacja-ofiar-katynia-tylko-prawna.html.

Rehabilitacja ofiar Katynia - prace nad zmianami w prawie. (n.d.). Retrieved from https://dzieje.pl/aktualnosci/rehabilitacja-ofiar-katynia-prace-nad-zmianami-w-prawie.

Rehabilitation of the repressed: how does it happen? (n.d.). Retrieved from https://uinp.gov.ua/ dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/reabilitaciya/reabilitaciya-represovanyh-yak-ce-vidbuvayetsya.

Rehabilitation of victims of political repressions in the USSR. (n.d.). Retrieved from http://surl.li/ebojn.

Sliwowski, T., & Koscielny, P. (2022). Retrotopia in Central Europe. Ulbandus Review, 19, 3-30. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/27141982.

Stasa, I. (2021). Transitional Justice in Post-communist Societies-The Case Study of Albania. Between Peace and Conflict in the East and the West, 247-258. doi: 10.1007/978-3-030-77489-9_12.

Szczerbowski, J.J., & Piotrowska, P. (2010). Measures to Dismantle the Heritage of Communism in Central and Eastern Europe. Human Rights’ Context. Cuadernos Constitucionales de la Cátedra Fadrique Furió Ceriol, 62/63, 233-248. Retrieved from https://www.corteidh.or.cr/tablas/r26758.pdf.

Zhurzhenko, T. (2022). Legislating Historical Memory in Post-Soviet Ukraine. Memory Laws and Historical Justice. Palgrave Macmillan, Cham. doi: 10.1007/978-3-030-94914-3_5.


Переглядів анотації: 8
Завантажень PDF: 27
Опубліковано
2024-01-29
Розділ
Філософія та філософія права