Теоретико-методологічні засади дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні
Анотація
Анотація. Актуальність наукової статті пов’язана з тим, що системна наукова розробленість теоретико-методологічних засад дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні може забезпечити не тільки отримання комплексних й об’єктивних даних, що сприяють розвитку теоретичних положень негласних слідчих (розшукових) дій, а й забезпечує вирішення проблемних практичних ситуацій, надаючи уповноваженим особам дієвий інструмент у формі методичних рекомендацій ефективного проведення таких процесуальних дій. Метою наукової статті є формування теоретико-методологічних засад дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні. Зважаючи на специфіку предмета й мету дослідження, методологічний інструментарій представлено системою філософських, загальнонаукових і спеціальних методів для забезпечення комплексного вивчення предмета дослідження. Ключові результати дослідження полягають в обґрунтуванні того, що під час розроблення методології дослідження проведення негласних слідчих (розшукових) дій уповноваженими особами важливо враховувати багаторівневість методологічного інструментарію, що має ґрунтуватися на широкому спектрі методів, тісно пов’язаних між собою, які доповнюють один одного. У контексті дослідження акцентовано на таких методах наукового пізнання, як філософські (діалектичний), загальнонаукові (метод формалізації, аналіз, синтез, індукція, дедукція, метод ідеалізації, спостереження, порівняння, моделювання) та спеціальні методи кримінальної процесуальної (юридичне моделювання, компаративістський метод, спостереження) та криміналістичної (криміналістичне версіювання, криміналістичне планування, криміналістичний аналіз ситуації, криміналістичне експериментування) наук. Практична цінність наукової статті полягає у висвітленні методологічного значення праксеологічного підходу для дослідження проведення негласних (слідчих) розшукових дій уповноваженими особами. Його зміст полягає в тому, що він орієнтує теорію кримінального процесу та криміналістики на виконання їхніх безпосередніх завдань як прикладних наук. Автор дійшов висновку, що теоретико-методологічні засади дослідження проведення негласних (слідчих) розшукових дій уповноваженими особами в кримінальному провадженні спрямовані як на встановлення наукової істини, так і на виконання практичних завдань у контексті дослідження.
Ключові слова: методи наукового пізнання; методологія; злочин; філософські методи; кримінальний процес; криміналістика; слідчий; оперативні підрозділи.
Завантаження
Посилання
Bekhruz, Kh.N., & Manuilova, K.V. (2023). Scientific research process: methodological aspect. Legal scientific electronic journal, 1, 534-537. doi: 10.32782/2524-0374/2023-1/123.
Chornous, Yu., & Shmitko, V. (2023). Theoretical and methodological principles of the investigation of corruption criminal offenses related to the receipt of illegal benefits. Philosophical and methodological problems of law, 26(2), 61-72. doi: 10.33270/02232602.61.
Chornous, Yu.M. (2017). Methodological principles of forensic investigation of crimes. Philosophical and methodological problems of law, 1(13), 63-75. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Fmpp_2017_1_8.
Dobronravova, I.S., Rudenko, O.V., & Sydorenko, L.I. (2018). Methodology and organization of scientific research. I.S. Dobronravova, & O.V. Rudenko, Eds. Kyiv: Kyiv. un-t.
Dovban, I.M. (2019) Methodological tools for the study of criminality of civil servants. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University, 42(2), 100-103. doi: 10.32841/2307-1745.2019.42-2.25.
Filatov, V. (2022). General scientific and special legal methods of research of the model of transitional justice. Legal Bulletin, 2, 23-29. doi: 10.32837/yuv.v0i2.2317.
Hribov, M.L., Yemets, O.M., & Rusnak, D.I. (2020). Visual surveillance of a person, thing or place as a means of combating human trafficking. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 3(116), 8-21. doi: 10.33270/01201163.8.
Hvozdiuk, V.V. (2021). Tactics of conducting investigative (search) actions taking into account the practice of the European Court of Human Rights (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine). Retrieved from https://elar.naiau.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/11c100c1-3a72-4f06-b6de-f62cb95b0c1d/content.
Kalambet, S.V., Ivanov, S.I., & Pivniak, Yu. (2015). Methodology of scientific research. Dnipropetrovsk: Makovetskyi.
Kmetyk-Podubinska, Kh. (2020) Legal modeling as a method of modern constitutional and legal research. Entrepreneurship, economy and law, 7, 211-215. doi: 10.32849/2663-5313/2020.7.36.
Kostytskyi, M., & Kushakova-Kostytska, N. (2023). Methodology of theoretical and practical knowledge in jurisprudence as a scientific and practical complex. Philosophical and methodological problems of law, 25(1), 9-17. doi:10.33270/01232502.9.
Orzhynska, Ye. (2021). Usage of general scientific methods in investigative practice. Entrepreneurship, Economy and Law, 2, 272-276. doi: 10.32849/2663-5313/2021.2.48.
Pavlichenko, Ye., Stets, O., & Sheludiakov, R. (2021). Methodological principles of comparative analysis in the legal research system. Entrepreneurship, economy and law, 4, 210-214. doi: 10.32849/2663-5313/2021.4.32.
Protas, O.L. (2022). Methodology and technology of scientific research. Ivano-Frankivsk: NAIR.
Priakhin, Ye.V. (2022). Forensic means and methods of investigating criminal offenses. Lviv: LvDUVS.
Rashkevych, N., & Otrosh, Yu. (2022). Methodology and organization of scientific research. Kharkiv.
Romanov, M.Yu. (2022). The method of investigation of illegal obstruction of the organization or holding of meetings, rallies, marches and demonstrations through the prism of the situational approach. Actual problems of the state and law, 94, 110-115. doi: 10.32782/apdp.v94.2022.13.
Savvova, O.V. (2020). Methodology of scientific research. Kharkiv: KhNUMH im. O.M. Beket. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/334604241.pdf.
Shepitko, V.Yu., Zhuravel, V.A., & Konovalova, V.O. (et al.). (2019). Forensics. V.Yu. Shepitko (Eds.). Kharkiv: Pravo.
Sheiko, V.M., & Kushnarenko, N.M. (2011). Organization and methodology of scientific research activity (7th ed.). Kyiv: Znannia.
Sliusarenko, M. (2021). The concept of "methodology" in the context of the educational discipline on the organization of scientific research. Collection of scientific works of the Uman State Pedagogical University, 4, 87-94. doi: 10.31499/2307-4906.4.2021.250159.
Tahiiev, S.R. (2014). Methodological principles of the study of covert investigative (detective) actions. Comparative and analytical law, 8, 210-213. Retrieved from https://pap-journal.in.ua/wp-content/uploads/2020/09/8_2014.pdf#page=210.
Torbas, O.O. (2020). Application of discretion by the prosecutor in the process of authorizing and conducting investigative (search) actions. South Ukrainian legal journal, 1, 168-170. doi: 10.32850/sulj.2020.1.35.
Zhuravel, V.A. (2012). Methods in criminology. Theory and practice of forensic examination and criminology, 19, 21-31. doi: 10.32353/khrife.1.2019.02.
Переглядів анотації: 20 Завантажень PDF: 30
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
