Деякі критерії відмежування колабораційної діяльності від суміжних діянь
Анотація
Анотація. Статтю присвячено визначенню та аналізу критеріїв відмежування колабораційної
діяльності від суміжних діянь. Констатовано факт наявності дискусійних, недостатньо досліджених
питань у контексті відмежування колабораційної діяльності від суміжних діянь, що додатково
свідчить про актуальність визначення критеріїв відмежування колабораційної діяльності від суміжних
діянь, зокрема їх суб‘єктивних ознак. Визначено мету роботи – з‘ясування критеріїв відмежування
колабораційної діяльності від суміжних кримінальних правопорушень. Для досягнення поставленої
мети використано такі методи: діалектичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, метод
системного аналізу, морфологічний, методи аналізу та синтезу. Виокремлене методологічне
підґрунтя сприяло науковій обґрунтованості дослідження. Визначено сутність розмежування складів
кримінальних правопорушень як юридичної діяльності, що реалізується під час створення
кримінально-правових нормативних приписів, тлумачення норм Кримінального кодексу України, у
процесі здійснення кримінально-правової кваліфікації та полягає у встановленні місця конкретного
складу кримінального правопорушення в системі складів зі спільними ознаками й системі всіх
законодавчих моделей кримінально караної поведінки, що впроваджують шляхом порівняння змісту
ознак складів правопорушень і полягає у виявленні суті їх зв‘язків один з одним. Виокремлено спільні
(пара або група ознак різних складів, кожна з яких є ознакою окремого складу правопорушення, зміст
яких цілком або частково збігається) та розмежувальні (пара (група) кореспондуючих ознак різних
складів кримінальних правопорушень зі спільними ознаками, що відображені порівнюваними
несумісними поняттями) ознаки критеріїв розмежування складів кримінальних правопорушень.
Сформульовано висновок про визначення сутності колабораційної діяльності в контексті
міжнародного права. Під час розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК
та ст. 111, 111-2, 114, 260, 436, 436-2 КК, встановлено можливість здійснення особою публічних
функцій як ознаки суб‘єкта правопорушення, передбаченого лише ст. 111-1 КК, а також ті ознаки
суб‘єкта кримінального правопорушення, що пов‘язані з наявністю чи відсутністю громадянства
України. Практичне значення цього дослідження полягає у встановленні та аналізі критеріїв
відмежування зазначених кримінальних правопорушень, що сприятиме підвищенню ефективності
протидії колабораційній діяльності та злочинам проти основ національної безпеки, правильній
кваліфікації дій осіб, що вчиняють такі правопорушення, і призначенню справедливого покарання
відповідним особам.
Ключові слова: національна безпека; кримінальне правопорушення; кримінальна відповідальність;
злочини проти основ національної безпеки; колабораційна діяльність; державна зрад; пособництво
державі-агресору; шпигунство; пропаганда війни.
Завантаження
Посилання
Baladyha, S.P. (2023). Collaborative activity as a form of high treason: the essence and problems of a new crime. Current problems of domestic jurisprudence, 5, 109-114. doi: 10.32782/39221560.
Bantyshev, O.F., & Shamara, O.V. (2014). Criminal liability for crimes against the foundations of national security of Ukraine (qualification issues). Luhansk: Virtualna realnist.
Berdnik, I.V., & Holovko, M.B. (2022). The main guidelines for distinguishing collaborative activities from related criminal offenses. New Ukrainian law, 2, 156-162. doi: 10.51989/NUL.2022.2.22.
Brych, L.P. (2014). Theoretical principles of distinguishing the elements of crimes (Doctoral thesis, Lviv, Ukraine).
Buriak, O.O., Bukrieiev, O.I., Olieinikov, D.O., & Chlenov, M.V. (2022). Collaborative activities: general principles of criminal law qualification. A.Z. Shvets (Eds.). Kharkiv: Pravo.
Digeser, P. (2022). Collaboration and its political functions. American Political Science Review, 116(1), 200-212. doi: 10.1017/S0003055421000745.
Dzhuzha, O., Vasylevych, V., & Tychyna, D. (2023). Collaborationism as an object of criminological research. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 28(1), 33-43. doi: 10.56215/naia-herald/1.2023.33.
Galvis, M. (2022). The "allegiance" test: Judicial legislation and interpretation of GCIV. Journal of Conflict and Security Law, 27(1), 21-51. doi: 10.1093/jcsl/krab019.
Kalyvas, S. (2018). Armed collaboration in Greece, 1941-1944. European Review of History: Revue Européenne D’histoire, 15(2), 129-142. doi: 10.1080/13507480801931051.
Konchuk, N.S. (2019). Criminal liability for high treason (Doctoral dissertation, Lviv, Ukraine).
Kozachenko, O.V., & Musychenko, O.M. (2022). Certain aspects of qualification and application of criminal legal measures for collaborative activities in Ukraine, provided for in Part 1 of Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine. Legal scientific electronic journal, 9, 407-411. doi: 10.32782/2524-0374/2022-9/100.
Kravchuk, O., & Bondarenko, M. (2022). Collaborative activities: analysis of the new Article 111-1 of the Criminal Code. Kyiv. Retrieved from http://hrvector.org/podiyi/22-03-20-mbo.
Kuznetsov, V.V., & Syiploki, M.V. (2022). Criminal liability for collaborative activities as a new challenge of today. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 70(1), 381-388. doi: 10.24144/2307-3322.2022.70.61.
Leksana, G. (2021). Collaboration in mass violence: The case of the Indonesian anti-leftist mass killings in 1965-66 in East Java. Journal of Genocide, 23(1), 58-80. doi: 10.1080/14623528.2020.1778612.
Maliuk, V.V. (Eds.). (2023). Criminal collaboration in conditions of armed aggression: a practical guide to criminal legal assessment and demarcation. Kyiv: Alerta.
Movchan, R.O. (2022). "Military" Novels of the Criminal Code of Ukraine: Law-Making and Law-Enforcement Problems. Kyiv: Norma prava.
Myslyvyi, V.A., & Hrachova, O.Yu. (2022). Collaboration and espionage: criteria for distinction. Legal scientific electronic journal, 12, 370-374. doi: 10.32782/2524-0374/2022-12/87.
Naumiuk, S.A. (Eds.). (2024). Crimes against the foundations of national security of Ukraine: criminal and legal qualification in wartime (scientific and practical commentary). Kyiv: Alerta.
Pletnov, O.V., Kovalenko, Ye.V. (2023). Distinguishing collaborative activities from related crimes. Bulletin of the Kharkiv National University of Internal Affairs, 3(102), 159-168. doi: 10.32631/v.2023.3.38.
Pysmenskyi, Ye.O. (2020). Collaborationism as a socio-political phenomenon in modern Ukraine (criminal legal aspects). Sievierodonets.
Tumanyants, A., Hetman, H., Babanina, V., & Dovbash, R. (2023). Features of Ensuring the Right to Liberty and Personal Integrity In Criminal Proceedings Under the Conditions of Martial Law: Precedent Practice of the European Court of Human Rights and Ukrainian Realities. Access to Justice in Eastern Europe, 2(19), 153-171. doi: 10.33327/AJEE-18-6.2-n000226.
Vasylenko, Yu.V. (2022). On the issue of distinguishing collaboration activities from state treason. The European choice of Ukraine, the development of science and national security in the realities of largescale military aggression and global challenges of the 21st century: materials of the International Scientific and Practical Conference (pp. 271-273). (Vol. 2). S.V. Kivalov (Eds.). Odesa: Helvetyka.
Vozniuk, A.A., Dudorov, O.O., & Movchan, R.O. (et al.). (2022). Amendments to the criminal legislation of Ukraine adopted under martial law. A.A. Vozniuk, R.O. Movchan, V.V. Cherniei (Eds.). Kyiv: Norma prava.
Zaitsev, O.V. (2023). Collaborative activity as a type of high treason (based on court practice of 2014–2022). Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 78(2), 174-179. doi: 10.24144/2307-3322.2023.78.2.27.
Переглядів анотації: 1 Завантажень PDF: 11
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
