РЕФОРМАЦІЯ ЯК ЧИННИК ЗМІНИ ПАРАДИГМИ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ (НА ПРИКЛАДІ КОРОЛІВСТВА АНГЛІЯ)

  • A. Стукалов ад’юнкт кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: соціальна політика, соціальний захист, секуляризація, реформація, право

Анотація

Досліджено фактори, що зумовлювали розвиток засад соціальної політики на межі епох середньовіччя та Нового часу. Проаналізовано причиново-наслідковий зв’язок між процесами церковної реформації, централізації держави й становленням системи соціального забезпечення населення. Висвітлено взаємозалежність між зміною поглядів на самоідентифікацію особи монарха та соціальною політикою в державі. Розглянуто соціальні чинники, які стимулювали подальше зміцнення Англії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

A. Стукалов
ад’юнкт кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Переглядів анотації: 119
Завантажень PDF: 482
Номер
Том 13 № 1 (2017)
Розділ
Історія філософії права

Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.