Правова норма як соціокультурний феномен у постекзистенціалістському мисленні

  • M. Іbrahіmov доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України, м. Київ;
  • I. Podik здобувач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: філософія права, нормотворення, правотворчість, культура, соціодинаміка, соціокультурний феномен, постекзистенціалістське мислення

Анотація

Доведено нагальність розв’язання філософами проблеми правотворення, розгляду його в широкому контексті соціального нормотворення, яке відповідатиме соціодинаміці сучасної культури й людини в ній. Досліджено постекзистенціалістське мислення як синтез правової та культурної антропології, що дає змогу поєднувати загальнотеоретичний (науково-методологічний) та загальнокультурологічний (філософсько-світоглядний) підходи в правовому нормотворенні. Висвітлено сутність правової норми як соціокультурного феномену, який за своїм змістом сягає за межі інструментального спектру юридичної науки, набуваючи світоглядного масштабу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

M. Іbrahіmov
доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Національного університету фізичного виховання і спорту України, м. Київ;
I. Podik
здобувач кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Переглядів анотації: 190
Завантажень PDF: 703
Номер
Том 12 № 2 (2016)
Розділ
Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)

Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.