СЕМІОТИЧНА МЕТОДОЛОГІЯ У ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВОМУ ДИСКУРСІ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
Ключові слова:
семіотика права, філософія права, парадигма, методологія, дискурс, правова реальність, юридична діяльність, семіотико-правовий аналіз
Анотація
Досліджено історію становлення семіотичних розробок правової реальності від давнини до сучасності. Окреслено перспективи семіотико-правового дискурсу. Визначено основні напрями застосування теоретико-методологічного апарату
семіотики в процесі аналізування проблем соціально-правового характеру. Описано процес становлення семіотики права як самостійної науки та парадигми філософсько-правових досліджень. Висвітлено значення семіотичного підходу для розвʼязання окремих актуальних проблем юриспруденції на сучасному етапі розвитку.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 259 Завантажень PDF: 506
Номер
Розділ
Конститутивні засади філософії права та методологія права
Авторське право (c) 2018 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
