Онтологія права як складова філософії права (деякі міркування)

  • O. Bandura доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: філософія права, основне питання філософії права, структура філософії права, онтологія права, діалектичний зв’язок

Анотація

Доведено, що правове буття містить у собі правові ситуації, правовідносини, правові норми та інститути. Досліджено взаємозв’язок онтології права з правовими антропологією, праксеологією, аксіологією та гносеологією. Обґрунтовано положення про те, що зазначені філософсько-правові дисципліни істотно визначають зміст онтології права.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

O. Bandura
доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Переглядів анотації: 563
Завантажень PDF: 2652
Номер
Том 12 № 2 (2016)
Розділ
Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)

Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.