Розвиток біоетики в міжнародному праві як глобальної платформи для розв’язання проблем прав людини

  • Б. Островська

    кандидат юридичних наук, докторант відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-1791-7400

Анотація

У статті досліджено розвиток біоетики як нового етичного напряму, що виник унаслідок науково-технічного прогресу в біології та медицині в другій половині XX століття, та її подальшу інтеграцію до міжнародного правопорядку, зокрема у сферу прав людини завдяки провідній ролі ЮНЕСКО та Ради Європи. Акцентовано на важливості Конвенції про права людини та біомедицину 1997 року й Загальній декларації про біоетику та права людини 2005 року, які заклали основи розвитку біоетики як складової міжнародного права у сфері прав людини. Досліджено роль норм м’якого права як важливого джерела міжнародного права для вирішення актуальних біоетичних питань, зокрема стосовно прав людини й біомедицини. Мета – висвітлити етимологію та зміст поняття біоетики як багатодисциплінарного етичного вчення, що з огляду на контекст можна тлумачити у вузькому або широкому значеннях. Вузьке значення стосується суто етичного виміру біоетики як підгалузі етики, що досліджує всі етичні проблеми, які виникають у контексті наук про життя, зокрема в біології та медицині, а тому біоетика трактується як філософська наука (частина етики). Трансформація уявлень про біоетику відбувалася від трактування її як науки, спрямованої на визначення пріоритетів на підставі етичних цінностей, пов’язаних з біологічними фактами, а також на з’ясування або вирішення етичних питань, що виникають під час розвитку та застосування біомедичних технологій, наприклад, у контексті «технологій подвійного використання». Походження біоетики часто пов’язують не лише з моральною філософією, а й медичною етикою, зокрема крізь розгляд чотирьох основних принципів біомедичної етики: повага до автономії людини; незаподіяння шкоди; благодійність; справедливість. Аналіз особливостей становлення європейської біоетики характеризується універсалізацією етичних принципів, розширенням предмета біоетики від біомедичної проблематики до глобальних проблем людства, піднесенням її до рівня метаетики та міжнародного біоправа. На підставі тісного взаємозв’язку етики та права, а також розвитку біоетики в праві відбулося формування біоетичного права. Методологія. Дослідження проблем етики життя знайшло своє відображення в біоетиці, унаслідок еволюції якої було сформовано певні концептуальні підходи: від «науки про виживання» всього живого крізь біомедичну етику до європейської біоетики та біоправа. Узагальнений розвиток та історичні трансформації біоетики можна відобразити у вигляді логічної послідовності: етика – біоетика – біоетика в праві – біоправо. Наукова новизна. Аргументовано, що норми м’якого права стали важливим джерелом міжнародного права для розв’язання актуальних питань прав людини, зокрема біоетичних питань, пов’язаних з біомедициною, захистом навколишнього середовища тощо. Висновки. Біоетика спрямована на захист гідності людини, її права на життя, здоров’я, збереження фізичної та психічної цілісності, поваги до особистої автономії людини та багатьох суміжних прав, що допомагає утримувати необхідний баланс між етикою та правом. Вона встановлює етичні обмеження розвитку науки, посилаючись на моральні цінності, які є кордоном між науково можливим та  етично прийнятним до людини. Вивчення важливих етичних питань, які порушує біоетика, дає змогу на рівні міжнародного права сформувати платформу для широкомасштабного діалогу між державами та поступового досягнення глобального консенсусу в розв’язанні біоетичних проблем і запобіганні негативним наслідкам.

Ключові слова: етика; право; біоетика; міжнародне право; права людини; біоправо; науково-технічний прогрес.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Б. Островська

кандидат юридичних наук, докторант відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, м. Київ

Посилання

Audit M. Bioethics and Private International Law. In: Encyclopedia of Private International Law / Edited by J. Basedow, G. Rühl, F. Ferrari, P. de Miguel Asensio. 2017. 4034 p. doi: https://doi.org/10.4337/9781782547235.B.8.

Beauchamp T., Childress J. Principles of Biomedical Ethics. 7th ed. Oxford University Press, 2013. 480 p.

Beauchamp T. L. The Principles of Biomedical Ethics as Universal Principles. Islamic Perspectives on the Principles of Biomedical Ethics. 2016. Р. 91–119. doi: https://doi.org/10.1142/9781786340481_0004.

Clados M. C. Bioethics in International Law: An Analysis of the Intertwining of Bioethical and Legal Discourses : Inaugural-Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Philosophie an der Ludwig-Maximilians-Universität. München vorgelegt von Mirjam Sophia Clados, aus München, 2012. URL: https://edoc.ub.uni-muenchen.de/15247/1/Clados_Mirjam_Sophia.pdf.

Faunce T. A. Will international human rights subsume medical ethics? Intersections in the UNESCO Universal Bioethics Declaration. Journal of Medical Ethics. 2005. No. 31 (3). doi: https://doi.org/10.1136/jme.2004.006502.

Final Report to the Commission on the Project Basic Ethical Principles in European Bioethics and Biolaw. URL: http://cometc.unibuc.ro/reglementari/Basic-Ethical-Principles.pdf.

Garcia M., Gamba J., Montal Z. Biodireito Constitucional: Questões Atuais. Elsevier Editora Ltda, 2010.

Growth in United Nations membership, 1945-present. URL: https://www.un.org/en/sections/member-states/growth-united-nations-membership-1945-present/index.html.

Hottois G., Parizeau M.-H. (Eds.). Les mots de la bioéthique. Un vocabulaire encyclopédique. De Boeck Université : Bruxelle, 1993.

Kemp P. Bioethics in Law and Biolaw in Ethics. In Bioethics and Biolaw / P. Kemp, J. Rendtorff, N. Mattsson Johanssen (Ed.). Copenhagen : Rhodos International Science and Art Publishers and Centre for Ethics and Law, 2000. 313 p. Vol. I : Judgement of Life.

Островська Б. В. Біоетичні принципи як утвердження в міжнародному праві нового рівня захисту прав людини. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2 (16). С. 38–54. URL: https://lawjournal.naiau.kiev.ua/index.php/lawjournal/article/view/901.

Pavone I. R. The role of soft law in bioethics. International Biolaw and Shared Ethical Principles. 2018. Р. 99–118. doi: https://doi.org/10.4324/9781315589312-9.

Potter V. Bioethics. Bridge to the Future. New York : Prentice Hall, 1971. 205 p.

Proclamation of Teheran, Final Act of the International Conference on Human Rights, Teheran, 22 April to 13 May 1968, U.N. Doc. A/CONF. 32/41 at 3 (1968). URL: https://www.aaas.org/sites/default/files/SRHRL/PDF/IHRDArticle15/ Proclamation_of_Teheran_Eng.pdf.

Пустовит С. Биомедицинская этика Т. Бочампа и Дж. Чилдресса. Практична філософія. 2008. № 2 (28). С. 63–72.

Пустовіт С. Філософсько-методологічний аналіз передумов, засад та принципів біоетики : автореф. дис. ... д-ра філос. наук :12.00.12. Київ, 2009. 39 c.

Pustovit S. V., Williams E. Philosophical use of dual-use technologies. Science and engineering ethics. 2010. No. 16 (1). P. 17–31. doi: https://doi.org/10.1007/s11948-008-9086-1.

Rendtorff J. D., Kemp P. Four Ethical Principles in European Bioethics and Biolaw: Autonomy, Dignity, Integrity and Vulnerability. Biolaw and Policy in the Twenty-First Century / E. Valdés, J. Lecaros (Eds.). International Library of Ethics, Law, and the New Medicine. Springer, Cham, 2019. Vol. 78. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-05903-3_3.

Тарахонич Т., Тарахонич О. Біоетичні проблеми: теоретично-правовий аспект. Вісник НАН України. 2002. № 1. С. 41–43.

The WMA International Code of Medical Ethics. URL: https://www.wma.net/policies-post/wma-international-code-of-medical-ethics.

Universal Declaration on Bioethics and Human Rights. URL: http://portal.unesco.org/en/ev.php-URL_ID=31058&URL_DO=DO_TOPIC&URL_SECTION=201.html.

Vienna Declaration and Programme of Action, adopted by the World Conference on Human Rights in Vienna on 25 June 1993. URL: https://www.ohchr.org/en/professionalinterest/pages/vienna.aspx.

WMA Declaration of Helsinki – Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects.

URL: https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles-for-medical-research-involving-human-subjects.

Задорожній О. В. Нові тенденції в правовому регулюванні новітніх біомедичних досліджень: досвід зарубіжних країн та України. Актуальні проблеми європейської інтеграції. 2012. № 8. С. 100–110.


Переглядів анотації: 825
Завантажень PDF: 1209
Опубліковано
2020-02-12
Розділ
Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)