Теоретичні засади професійної діяльності журналістів
Анотація
Метою статті є аналіз законодавчої та довідкової бази України щодо процесу формування різноманіття поняття професійної діяльності журналістів. Методологія. Методологічною основою дослідження є історичний підхід до теоретико-лінгвістичного аналізу поняття професійної діяльності журналістів. Автор використав низку методів формальної логіки, а саме: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування. Наукова новизна статті полягає у визначенні проблематики теоретичних засад професійної діяльності журналістів: різноманіття законів, підзаконних актів і довідкового матеріалу, де визначено поняття «журналіст» і його професійної діяльності. Схарактеризовано значну кількість спеціальних законів стосовно професійної діяльності журналістів і різних галузей ЗМІ загалом. Зауважено, що сучасне українське суспільство потребує зміни єдиного підходу до трактування предмета професійної діяльності журналістів. Висновки. Значною є множинність визначень поняття професійної діяльності журналіста, компетенції, прав, обов’язків, наявності й відсутності належності його до відповідної установи. На підставі аналізу чинного законодавства України виявлено різноманіття визначень поняття професійної діяльності журналіста у вузькому та широкому значеннях. Усе це, зі свого боку, спричиняє певний дисонанс у суспільстві та в провідних науковців України відповідної сфери. Тому законодавчому органу задля уникнення розбіжностей у регулюванні суспільних відносин необхідно приділити більше уваги проблематиці широкого розгалуження визначення поняття професійної діяльності журналіста.
Ключові слова: теоретичні засади; професійна діяльність журналістів; закон; поняття; ЗМІ.
Завантаження
Посилання
Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформації поскомуністичної України. Київ, 1996. 124 с.
Березенко В. В. Детермінанти формування громадянської свідомості виборців. Юридична психологія. 2019. № 2. Т. 25. doi: https://doi.org/10.33270/03192502.23.
Бондарчук А. С. Методологічні засади дослідження кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо журналіста. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2 (16). С. 116–123. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/13725/1.
Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах. Львів : Вища шк., 1974. 296 с.
Камінська Н. М., Довгань О. О. Cвобода, безпека і захист професійної журналістської діяльності. Проблеми нормотворення, реалізації та тлумачення норм права у світлі загальновизнаного принципу верховенства права : тези доп. та повідомл. учасників ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ,
–4 жовт. 2019 р.) / за заг. ред. І. Д. Шутака. Івано-Франківськ, 2019. С. 144–146.
Карпенко В. Журналістика: основи професійної комунікації : навч. посіб. Київ : Нора-прінт, 2002. 348 с.
Конституція України : станом на 1 верес. 2016 р. : відповідає офіц. тексту. Харків : Право, 2016. 82 с.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26.
Longhi R., Caetano K. Experience-value in the context of experiential journalism. URL: http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1982-25532019000300082&tlng=pt.
Лизанчук В., Кузнєцова О. Методи збирання і фіксації інформації у журналістиці : навч. посіб. Київ, 1991. 200 с.
Маклюэн М. Галактика Гутенберга. Киев : Ника-центр, 2003. 200 с.
Москаленко А. З. Теорія журналістики : навч. посіб. Київ : Ексаб, 2002. 334 с.
Moura M., Maria D. Engaged Journalism. URL: https://refubium.fu-berlin.de/bitstream/handle/fub188/ 26267/Thesis%20for%20Refubium.pdf?sequence=3&isAllowed=y.
Михайлин І. Основи журналістики : підручник. Київ : ЦУЛ, 2002. 284 с.
Портал української мови та культури. Тлумачний словник : [сайт]. URL: https://www.slovnyk.ua/index.php?s1=1&s2=0.
Потятинник Б. Медіа: ключі до розуміння. Львів : ПАЇС, 2004. 312 с.
Прохоров В. Введение в теорию журналистики : учеб. пособие. М. : РИП-холдинг, 2001. 322 с.
Rosen L. Reconciling Anthropology and Law. Journal of Legal Anthropology. 2018. Vol. 2. Issue 2. P. 105–108. doi: https://doi.org/10.3167/jla.2018.020211.
Воронкова В. Г., Капітаненко Н. П., Нікітенко В. О. Правові засади захисту інтелектуальної власності у цифровому суспільстві. ScienceRise: Juridical Science. 2019. № 4 (10) С. 32–37. doi: https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.188163.
Вусик А. Л. Способы выражения стратегий коммуникативного саботажа. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2019. Т. 30 (69). № 3. С. 2. (Серія «Філологія. Соціальні комунікації»). doi https://doi.org/10.32838/2663-6069/2019.3-2/01.
Weber W., Engebretsen M., Kennedy H. Data stories. Rethinking journalistic storytelling in the context of data journalism. URL: https://www.hope.uzh.ch/scoms/article/view/j.scoms.2018.01.013/998.
Про пресу та інші засоби масової інформації : Закон СРСР від 1 серп. 1990 р. № v1552400-90. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1552400-90.
Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів : Закон України від 23 верес. 1997 р. № 540/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540/97-%D0%B2%D1%80/ed20190101.
Про інформаційні агентства : Закон України від 28 лют. 1995 р. № 74/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/74/95-%D0%B2%D1%80/ed20190716.
Про телебачення і радіомовлення : Закон України від 21 груд. 1993 р. № 3759-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3759-12/ed20191130.
Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закону України від 16 листоп. 1992 р. № 2782-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2782-12.
Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості : підручник. Львів : ПАЇС, 2004. 268 с.
Зернецька О. Нові засоби масової комунікації (соціокультурний аспект). Київ : Наук. думка, 1993. 131 с.
Переглядів анотації: 710 Завантажень PDF: 716
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
