Конституційний судовий процес: методологія та філософсько-правові засади
Анотація
Метою наукової статті є узагальнення та вдосконалення теоретико-методологічних знань про сутність й особливості конституційного судового процесу, а також пошук системи заходів щодо: визначення філософсько-правового змісту конституційного судового контролю як багатогранної філософсько-правової категорії; осмислення методологічних і процесуальних засад його застосування; виявлення залежності між структурно-функціональною специфікою інституту судового контролю та характерними ознаками суспільних відносин в основних сферах життєдіяльності соціуму. Методологічну основу наукового пошуку становить сукупність світоглядних і філософських принципів наукового пізнання, методологічних підходів, загальних методів мислення, філософських, загальнонаукових та конкретно-наукових методів, використання яких забезпечило обґрунтованість і достовірність результатів дослідження закономірностей формування результатів конституційного судового процесу. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше запропоновано використовувати спеціальний методологічний інструментарій у процесі розроблення теорії конституційного судового процесу, удосконалено змістову та видову характеристику доказової бази відповідальності з формулюванням авторської дефініції останньої. Також отримали подальший розвиток наукові уявлення про генезу теорії доказування та її перспективи у вітчизняному правознавстві. Висновки.
У статті аргументовано такі положення: філософсько-правова сутність судового конституційного процесу як суспільно-політичної категорії та правового явища ґрунтується на досягненнях багатовікової історії вітчизняного державотворення щодо забезпечення прав і свобод людини, гідних умов її життя, та прагненні розвивати й зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу. У цьому контексті повноваження Конституційного Суду України є важливою функцією з позиції дотримання конституційної законності, мають вагоме значення як діяльність, спрямована втілити зміст сутнісних засад конституційного процесу та відобразити соціально-культурний стан суспільства й показників реального рівня взаємовідносин між соціумом та індивідом, владою і громадянином, механізмом державної влади й інститутами громадянського суспільства в їх єдності та суперечностях (протилежностей). «Єдність протилежностей» означає їх взаємообумовленість, тобто існування однієї протилежності передбачає необхідне існування іншої, у нашому випадку це стосується категорій «букви» (позитивістська складова) та «духу» (аксіологічна й онтологічна складові) закону.
Ключові слова: доказова база; конституційний судовий процес; методологічний інструментарій; теорія доказування.
Завантаження
Посилання
Аристотель. Политика. Сочинение : в 4 т. М., 1983. Т. 4. 618 с.
Бакунин М. А. Государственность и анархия. М. : Книж. Клуб Книговек, 2014. 704 с.
Баулін Ю. Двадцять років вітчизняної конституційної юрисдикції: здобутки та перспективи. Вісник Конституційного Суду України. 2016. № 4/5. С. 23–40.
Баулін Ю. В. Методологічні аспекти дослідження конституційності окремих положень закону в діяльності Конституційного Суду України. Методологія в праві : монографія / за заг. ред. І. Безклубого. Київ : Грамота, 2017. 656 с.
Будылин С. Л. Вопрос права или вопрос факта? Доказывание и кассация. Вестник ФАС Уральского округа. 2014. № 2. С. 79–124.
Elster J. Constitutionalism in Eastern Europe: An Introduction. University of Chicago Law Review. 1996. No. 58.
Р. 40–41.
Фіхте Й. Г. Абсолютне обґрунтування права в дійсності / пер. з нім. В. Абашнік. Практична філософія та правовий порядок : зб. наук. ст. Харків : Центр Освітніх Ініціатив, 2000. С. 331–334.
Геґель Г. В. Ф. Феноменологія духу / пер. з нім. П. Таращук ; наук. ред. Ю. Кушаков. Київ : Основи, 2004. 548 с.
Головін А. С. Окремі питання, пов’язані з запровадженням інституту конституційної скарги у вітчизняному законодавстві. Право України. 2013. № 1/2. С. 244–253.
Кампо В. М. Методологія досліджень конституційної юстиції в Україні: науковий огляд. Право України. 2014. № 6. С. 158–170.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод : міжнар. док. від 4 листоп. 1950 р. Офіційний вісник України. 1998. № 13. 2006. № 32.
Теория государства и права : учебник / под ред. В. М. Корельского, В. Д. Перевалова. 2-е изд., изм. и доп. М. : НОРМА, 2002. 616 с.
Корнієнко П. Теоретичний аналіз сутності і змісту конституційних основ правозахисної діяльності. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2019. № 2 (8). С. 20–27. doi: https://doi.org/10.15587/2523-4153.2019.173052.
Костицький М. В. Доказування в конституційному судовому процесі. Вісник Конституційного Суду України. 2011. № 4/5. С. 158–163.
Костицький М. В. Нормативізм як методологія юриспруденції. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2014. № 4. С. 17–29.
Костицький М. В., Камінська Н. В., Кушакова-Костицька Н. В. Перспективи вдосконалення діяльності Конституційного Суду України в умовах сучасних суспільних трансформацій. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2019. № 3 (9). С. 4–11. doi: 10.15587/2523-4153.2019.180113.
Козюбра М. І. Принцип верховенства права і судова влада. Наукові записки НаУКМА. 2011. Т. 116. С. 3–8.
Гражданский процесс зарубежных стран (Франция и Англия) : учеб. пособие. / ред. В. Ю.Кулакова. М. : Проспект, 2017. 256 с.
Литвинов О. М. Тлумачення законодавчої норми при розгляді справи за конституційною скаргою: проблеми застосування. Вісник Конституційного Суду України. 2017. № 6. С. 22–28.
Міжнародні стандарти незалежності суддів : зб. док. Київ : Поліграф-Експрес, 2008. С. 19–21.
Монтескье Ш.-Л. О духе законов. М., 1999. 672 с.
Недибалюк В. Д. Окремі аспекти незалежності Конституційного Суду України як гарантія реалізації Основного Закону. Форум Права. 2019. № 54 (1). С. 52–59. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.2634681.
Нерсесянц. В. С. Философия права : учебник. М. : ИНФРА М – НОРМА, 1997. 652 с.
Окрема думка судді Конституційного Суду України Кампа В. М. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України. Вісник Конституційного Суду України. 2012. № 1. С. 37.
Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки від 17 листоп. 2010 р. № 12 (2010). URL: https://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/ (documents)/7442A47EB0B374B9C2257D8700495F8B.
Рішення Конституційного Суду України від 2 листоп. 2004 р. № 15-рп. Офіційний вісник України. 2004. № 45. Ст. 2975. С. 41.
Сайфуліна Ю. В. Феноменологічний підхід до розуміння права. Науковий вісник Чернівецького університету. 2011. Вип. 597. С. 28–33.
Серьогін В. С. Верховенство права в Україні: проблеми розуміння та застосування : монографія. Дніпропетровськ : Грані, 2014. 124 с.
Shaptala N. Logical (mental) aspect of knowledge of truth in constitutional court process. 2018. URL: https://lawjournal.naiau.kiev.ua/index.php/lawjournal/article/view/1076. doi: https://doi.org/10.33270/04191802.86.
Шаптала Н. Аксіологічна складова доказування в конституційному судовому процесі. URL: https://lawjournal.naiau.kiev.ua/index.php/lawjournal/article/view/1054. doi: https://doi.org/10.33270/04191701.7.
Право. Юридична енциклопедія : в 6 т. / ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : Укр. енциклопедія, 2003. Т. 5. 736 с.
Шкарупа В. К., Ведерніков Ю. А., Підчибій В. П. Адміністративне право України : слов.-довід. Дніпропетровськ, 2001. 196 с.
Стецюк П. Б. Виникнення та розвиток правової охорони конституції як політико-правового явища. Інтернет видання: Юриспруденція онлайн. URL: http://www.lawyer. org.ua/?i=240.
Конституційне (державне) право зарубіжних країн : підручник : у 4 т. / відп. ред. Б. А. Страшун. М. : Вид-во ВЕК, 1995. Т. 2. 448 с.
Створення федерального державного апарату. Історія держави і права зарубіжних країн та правові системи світу. URL: http://www.zen.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=207:2009-12-17-14-39-32&catid=20:2009-12-17-13-46-25&Itemid=29.
Федералист. Политические эссе А. Гамильтона, Дж. Мэдисона и Дж. Джея / пер. с англ. ; под общ. ред. Н. Н. Яковлева ; коммент. О. Л. Степановой. М. : Прогресс – Литера, 1994. 592 с.
Яковлєв А. А. Питання євроатлантичної інтеграції в сучасному конституційному процесі України. ScienceRise: Juridical Science. 2019. № 3 (9). С. 12. doi: 10.15587/2523-4153.2019.180048.
Явор О. Юридичні факти в сімейному праві: теоретико-прикладний аспект. Юридичні факти в системі правового регулювання : матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26 листоп. 2015р.). Київ, 2015. С. 601–606.
Європейська хартія про статус суддів від 10 лип. 1998 р. URL: https://court.gov.ua/userfiles/05.pdf.
Про Конституційний Суд України : Закон України від 13 лип. 2017 р. № 2136-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 35. Ст. 376.
Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) : Закон України від 2 черв. 2016 р. №1401-VIII. Голос України. 2016. № 118.
Переглядів анотації: 350 Завантажень PDF: 315
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
