Інформаційне розуміння культури в контексті забезпечення національної безпеки країни

  • Ю. Юринець

    доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного та адміністративного права Національного авіаційного університету, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-0281-3251
  • Л. Бєлкін

    кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, адвокат, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0001-8672-8147
  • М. Бєлкін

    кандидат юридичних наук, адвокат, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-0805-9923

Анотація

Інформаційна безпека є складовою національної безпеки країни. За таких умов виникає природна спокуса й навіть потреба обмежити ворожий інформаційний та/або культурний контент. Зокрема, для України в умовах російської агресії таким ворожим контентом є інформаційні впливи російського походження. Однак такі обмеження можуть виявитися неприпустимими або представлятися зацікавленими особами такими, що є неприпустимими в цивілізованих демократичних суспільствах. Отже, метою дослідження пропонованої статті є системний аналіз й обґрунтування інформаційного розуміння культури задля розроблення та обґрунтування підходів до прийнятного в демократичних країнах обмеження ворожого інформаційного й культурного контенту в інтересах національної безпеки країни, зокрема для протидії російським інформаційним війнам проти України. Методологія дослідження ґрунтується на методах аналізу, синтезу, порівняльного аналізу, що дали змогу системно простежити підходи до встановлення взаємозв’язку між концептами «інформація» та «культура». Дослідження має комплексний міждисциплінарний характер і ґрунтується на знаннях у галузях етології, антропології, еволюціонізму, культурології, конституційного й інформаційного права. Наукова новизна. Уперше здійснено системний аналіз й обґрунтування інформаційного розуміння культури з метою розроблення та дослідження підходів до прийнятного в демократичних країнах обмеження ворожого інформаційного й культурного контенту в інтересах національної безпеки країни, зокрема для протидії російським інформаційним війнам проти України. Висновки. Інформаційне розуміння культури надає можливість застосовувати до сфери художнього самовираження міжнародні демократичні стандарти свободи інформації та її обмежень, створюючи теоретико-правові засади щодо прийняття обґрунтованих рішень стосовно обмеження доступу до українського інформаційного й культурного простору, інформаційного та культурного контенту Російської Федерації як країни-агресора.

Ключові слова: інформація; культура; комунікація особин; обмін інформацією; художнє самовираження; свобода самовираження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ю. Юринець

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного та адміністративного права Національного авіаційного університету, м. Київ

Л. Бєлкін

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, адвокат, м. Київ

М. Бєлкін

кандидат юридичних наук, адвокат, м. Київ

Посилання

Антонова С. Є., Мартинюк Г. Ф. Інформаційна безпека. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 11. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1528. doi: 10.32702/2307-2156-2019.11.36.

Антошкіна В. Особливості тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

та застосування практики Європейського суду з прав людини під час здійснення судочинства

в Україні. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 116–123. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.116.

Артеменко Е. В., Жорновой В. С. Актуальные вопросы государственной информационной политики по обеспечению информационной безопасности Украины. Интернаука. 2018. № 2. (Серия «Юридические науки»). doi: https://doi.org/10.25313/2520-2308-2018-2.

Богданович В. Ю., Ворович Б. О., Марко Є. І. Інформаційна безпека як основа воєнної безпеки держави та суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2018. № 3. С. 44–48.

Головка А. А. Діяльність громадських об’єднань в контексті інформаційної безпеки України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2016. № 7. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=984.

Грабар Н. С. Інформаційна безпека в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 7. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1461. doi: 10.32702/2307-2156-2019.7.21.

Iurynets Ju, Pyvovar I., Pyvovar Yu. Problems of Legal Unification of the Concept of «Cultural Values» in Ukrainian and International Legislation. Advanced Science Letters. 2018. Vol. 24. No. 4. P. 2936–2939. doi: https://doi.org/10.1166/asl.2018.11098.

Jones Е. The Public Library Movement, the Digital Library Movement, and the Large-Scale Digitization Initiative: Assumptions, Intentions, and the Role of the Public. Information & Culture. 2017. Vol. 52. Nо. 2. P. 229–263. doi: 10.1353/lac.2017.0009.

Kravchenko T. Socio-cultural value of television as a screen form of art in shaping the outlook of a young spectator. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 295–301. doi: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153093.

Laemmli W. E. Paper Dancers: Art as Information in Twentieth-Century America. Information & Culture. 2017. Vol. 52. Nо. 1. P. 1–30. doi: 10.1353/lac.2017.0000.

Панченко О. А. Законотворча діяльність у сфері національної та інформаційної безпеки. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 3. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1594. doi: 10.32702/2307-2156-2020.3.7.

Подольська Є. А. Лихвар В. Д., Іванова К. А. Культурологія : навч. посіб. 2-ге вид., переробл. та доповн. Київ : Центр навч. літ., 2005. 392 с.

Протопопов А. И., Вязовский А. В. Инстинкты человека (попытка описания и классификации). 2-е изд. Якутск : Дани Алмас, 2012. 198 с.

Шемчук В. Механізм забезпечення інформаційної безпеки держави: теоретично-методологічні

основи. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 1 (17). С. 51–59. doi: https://doi.org/10.33270/01191702.51.

Шевченко М. І. Роль громадських медіа в переформатуванні культурної політики: український досвід. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 189–193. doi: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153025.

Шевнюк О. Л. Культурологія : навч. посіб. 3-тє вид. Київ : Знання-Прес, 2007. 353 с.

Щадило О. І. Особливості забезпечення принципу свободи в цифрову епоху. Інтернаука. 2018. № 3. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.25313/2520-2308-2018-3-4675.

Ситник Г. П. Концептуалізація «інформаційної безпеки» у контексті властивостей інформації як

специфічної субстанції. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 3. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1595. doi: 10.32702/2307-2156-2020.3.8.

Торяник В. М. Інформаційна безпека як складова національної безпеки держави. Роль ЗМІ в забезпеченні інформаційного суверенітету України. Право і суспільство. 2016. № 2. С. 151–156.

Верголяс О. О. Спеціальні інформаційні операції в системі засобів протидії загрозам національній безпеці України. Інтернаука. 2019. № 4. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.25313/2520-2308-2019-4-5237.

Вовк В. М., Олійник У. М. Методологічні засади дослідження права на свободу думки, совісті

та релігії. Філософські та методологічні проблеми права. 2019. № 2 (18). С. 27–35. doi: https://doi.org/10.33270/02191802.27.

White L. A. Energy and the evolution of culture. American Anthropologist. 1943. Vol. 45. No. 3. Part 1. Р. 335–356. doi: https://doi.org/10.1525/aa.1943.45.3.02a00010.

Wilson S. Digital curation projects made easy: a step-by-step guide for libraries, archives and museums. Archives and Records: The Journal of the Archives and Records Association. 2019. Vol. 40. Issue 3. P. 300–302. doi: https://doi.org/10.1080/23257962.2019.1664427.

Юринець Ю. Л. Європеїзація українського права у сфері забезпечення культурних прав громадян: адміністративно-правовий вимір : монографія. Ужгород : Сабов А. М., 2016. 460 с.

Загурська-Антонюк В. Ф. Політично-інформаційні безпекові механізми в українській державній системі у контексті геополітичних змін. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 2. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1567. doi: 10.32702/2307-2156-2020.2.31.

Zhixian Yi. Kim M., Thompson A. Case Study of Collaboration in the Building of China’s Library and Information Infrastructure. Information & Culture. 2015. Vol. 50. Nо. 1. P. 51–69. doi: 10.1353/lac.2015.0003.


Переглядів анотації: 203
Завантажень PDF: 215
Опубліковано
2020-10-26
Розділ
Право і політика