Інформаційне суспільство та глобальні проблеми сучасності

Анотація

Актуальність. Констатовано, що інформаційна революція посилює дисбаланс у суспільстві, означений расовою, класовою та гендерною нерівністю, створює цифровий розрив, у якому ті, хто має навички й можливості ефективно використовувати інформаційні технології, отримують переваги, а інші – залишаються за межею подальшого розвитку. Фахівці з комп’ютерної етики вивчають, як дизайн інформаційних технологій та його впровадження в суспільство посилюють нерівність, якою має бути етична політика, що сприятиме оптимальному балансу розподілу переваг і недоліків. Мета статті полягає в розробленні нових і поглибленні наявних напрацювань у сфері вивчення глобальних проблем сучасності, зокрема пов’язаних зі становленням інформаційного суспільства; висвітленні динаміки розвитку інформаційного суспільства, передусім того, у який момент індустріальне суспільство перетворюється на інформаційне і як це задає новий дискурс глобальним проблемам сучасності. Методологія та теоретичний базис дослідження є аналіз концепцій інформаційного суспільства,  розвитку проблеми глобальної інформатизації в публічному дискурсі, узагальнення робіт провідних учених, які висвітлили останні напрацювання з цієї теми. Наукова новизна полягає в тому, що наявні динамічні зміни в суспільстві зумовлюють щоденні виклики для людства, які спонукають до розгляду інформаційного суспільства з нових ракурсів, пояснення технологічних змін і соціальних наслідків глобалізації, які привели до нових теоретичних поглядів щодо балансу технологій та суспільства. На підставі результатів дослідження сформульовано висновки про те, що інформаційне суспільство виникає тоді, коли більшу частину робочої сили нації можна вважати інформаційними працівниками (цього вже досягнуто в більшості західних країн). Протягом останніх років критики та прихильники інформаційного суспільства змістили акцент дослідження із соціальної теорії на макрорівні на більш емпірично затребувані дослідження. Наукові розвідки зосереджені переважно на соціальному формуванні технологій та їхніх наслідках, на ролі інформаційно-комп’ютерних технік, пов’язаних із ними факторів і нових парадигмах. Практична значущість. Це дослідження охоплює етичний аналіз глобальних парадигм, які нав’язують наднаціональні структури, щоб створити нову світову ідеологію споживання. У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні суперечності стосовно отримання, тлумачення, компонування, продукування та поширення інформації, її здатності впливати на формування суспільної свідомості й культури, спонукати суб’єктів суспільної сфери (політики, економіки, духовної сфери) до запрограмованих чи спонтанних дій у заданому напрямі.

Ключові слова: глобалізм; інформатизація; ексизм; фінансіалізм; техногенний прорив; новітні технології; соціальна комунікація.