Інформаційне суспільство та глобальні проблеми сучасності
Анотація
Актуальність. Констатовано, що інформаційна революція посилює дисбаланс у суспільстві, означений расовою, класовою та гендерною нерівністю, створює цифровий розрив, у якому ті, хто має навички й можливості ефективно використовувати інформаційні технології, отримують переваги, а інші – залишаються за межею подальшого розвитку. Фахівці з комп’ютерної етики вивчають, як дизайн інформаційних технологій та його впровадження в суспільство посилюють нерівність, якою має бути етична політика, що сприятиме оптимальному балансу розподілу переваг і недоліків. Мета статті полягає в розробленні нових і поглибленні наявних напрацювань у сфері вивчення глобальних проблем сучасності, зокрема пов’язаних зі становленням інформаційного суспільства; висвітленні динаміки розвитку інформаційного суспільства, передусім того, у який момент індустріальне суспільство перетворюється на інформаційне і як це задає новий дискурс глобальним проблемам сучасності. Методологія та теоретичний базис дослідження є аналіз концепцій інформаційного суспільства, розвитку проблеми глобальної інформатизації в публічному дискурсі, узагальнення робіт провідних учених, які висвітлили останні напрацювання з цієї теми. Наукова новизна полягає в тому, що наявні динамічні зміни в суспільстві зумовлюють щоденні виклики для людства, які спонукають до розгляду інформаційного суспільства з нових ракурсів, пояснення технологічних змін і соціальних наслідків глобалізації, які привели до нових теоретичних поглядів щодо балансу технологій та суспільства. На підставі результатів дослідження сформульовано висновки про те, що інформаційне суспільство виникає тоді, коли більшу частину робочої сили нації можна вважати інформаційними працівниками (цього вже досягнуто в більшості західних країн). Протягом останніх років критики та прихильники інформаційного суспільства змістили акцент дослідження із соціальної теорії на макрорівні на більш емпірично затребувані дослідження. Наукові розвідки зосереджені переважно на соціальному формуванні технологій та їхніх наслідках, на ролі інформаційно-комп’ютерних технік, пов’язаних із ними факторів і нових парадигмах. Практична значущість. Це дослідження охоплює етичний аналіз глобальних парадигм, які нав’язують наднаціональні структури, щоб створити нову світову ідеологію споживання. У сучасному інформаційному суспільстві виникають серйозні суперечності стосовно отримання, тлумачення, компонування, продукування та поширення інформації, її здатності впливати на формування суспільної свідомості й культури, спонукати суб’єктів суспільної сфери (політики, економіки, духовної сфери) до запрограмованих чи спонтанних дій у заданому напрямі.
Ключові слова: глобалізм; інформатизація; ексизм; фінансіалізм; техногенний прорив; новітні технології; соціальна комунікація.
Завантаження
Посилання
Bebyk, V., Sherhіn, S., & Dehterova, L. (2006). Suchasna hlobalіstyka: provіdnі kontseptsii і moderna praktyka [Modern globalism: leading concepts and modern practice]. Kyiv: Unіversytet "Ukraina". 208 p. [in Ukrainian].
Curran, J., & Gurevitch, M. (2005). Mass media and society, London : Hodder Arnold; New York : Distributed in the U.S.A by Oxford University Press.
Wourld Economic Forum. Retrieved from https://www.weforum.org/.
Schwab, K. (2016). The Fourth Industrial Revolution.
Schwab, K., Mallere, T. (2020). Covid-19: The Great Reset. Geneva (Switzerland): World Economic Forum.
[Fursov. A. (2021). Sumeyut li ultraglobalisty navyazat miru Novyy Mirovoy Poryadok? [Will the globalists be able to impose a New World Order on the world?]. Moscow: Akademiya Trinitarizma [in Russian].
Zuboff, Sh. (2019). The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. London: Profile Books. P. 22.
Solon, O. (2020). "While Facebook works to create an oversight board, industry experts formed their own". NBC News. Retrieved May 16, 2021.
Zuboff, Sh. (2015). "Big Other: Surveillance Capitalism and the Prospects of an Information Civilization". Journal of Information Technology. Rochester, NY. No 30. P. 75–89. DOI: 10.1057/jit.2015.5/.
Gray, J. (2019). "The new tech totalitarianism". New Statesman. Retrieved February 25, 2021. Retrieved from https://www.newstatesman.com/culture/2019/02/the-new-tech-totalitarianism.
Gray, J. (2018). Seven Types of Atheism. Allen Lane Publishing: 1st edition (26 April 2018). P. 176.
Watts, D. (2019). "Don’t blame the election on fake news. Blame it on the media". Columbia Journalism Review. Available here. [Accessed 23 Oct. 2019].
Slater, M. (2007). "Reinforcing Spirals: The Mutual Influence of Media Selectivity and Media Effects and Their Impact on Individual Behavior and Social Identity". Communication Theory, 17 (3), 281–303. DOI: 10.1111/j.1468-2885.2007.00296.
Ferguson, N. (2012). The Great Degeneration: How Institutions Decay and Economies Die. Publishing: Allen Lane.
Patrick, J. (2011). Buchanan, Suicide of a Superpower: Will America Survive to 2025? Publishing: Thomas Dunne Books.
Переглядів анотації: 2016 Завантажень PDF: 565
Авторське право (c) 2022 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.