Пандемія CОVID-19 та домашнє і гендерно зумовлене насильство

  • І. Прус

    аспірант кафедри публічного та приватного права Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-4553-4087

Анотація

Актуальність. Наукова стаття висвітлює стан і перспективи розв’язання проблем, пов’язаних із домашнім, гендерно зумовленим насильством під час пандемії CОVID-19. Виокремлено здобутки, проблеми, а також напрями вдосконалення системи заходів, спрямованих на протидію зазначеним негативним явищам, з огляду на іноземний досвід. Метою статті є здійснення аналізу взаємовпливу та співвідношення пандемії CОVID-19, домашнього й гендерно зумовленого насильства, порівняльно-правове дослідження окресленої проблематики та пошуку шляхів її розв’язання в країнах – членах ЄС, США, Китаю та в Україні. Одним з ключових завдань слід вважати підготовку відповідних пропозицій, спрямованих на ефективне попередження, розкриття фактів вчинення таких протиправних діянь і притягнення винних до відповідальності, а також попередження поширення таких негативних явищ у майбутньому. Методологічний інструментарій дослідження становить сукупність численних способів і прийомів, підходів, на підставі яких здійснено вивчення порушеної проблематики. Визначальним видається антропоцентристський підхід, поряд з діалектичним і аксіологічним, системним і діяльнісним, а також іншими. Наукова новизна. Загострення пандемії COVID-19 в Україні супроводжувалося хвилею безробіття та проблемами, спричиненими урядовими рішеннями: ненаданням належного психіатричного лікування, виїздом трудових мігрантів і значною кількістю дітей, які повертаються додому зі шкіл-інтернатів без належної соціальної адаптації. Слід зауважити про роль у цьому безпосередньо владних інституцій, які розташовані найближче до постраждалих осіб, зокрема, ідеться про органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, правозахисні й інші громадські організації, а також небайдужих сусідів чи пересічних мешканців. Видаються вкрай важливими інформаційні кампанії, спрямовані на поширення обізнаності про ці негативні соціальні явища, можливі їх наслідки й найперші кроки в тих випадках, коли особи стають жертвами домашнього й гендерно зумовленого насильства, зокрема під час пандемії COVID-19, збройних конфліктів тощо. Результати дослідження. Очевидним є вплив пандемії COVID-19 на активізацію домашнього, гендерно зумовленого насильства, що актуалізує багатоаспектне вивчення здобутків і недоліків на шляху подолання цих явищ, ефективності відповідних заходів з боку органів публічної влади, неурядових інституцій у відновленні порушених прав і свобод, повноцінної життєдіяльності тощо. Одним з першочергових завдань на шляху попередження та протидії зазначеним видам насильства видається підготовка й проведення систематичних інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення рівня обізнаності потенційних жертв, зокрема жінок і дітей, про домашнє насильство, гендерно зумовлене насильство, а також можливі заходи надання допомоги, скеред іншого – під час ізоляції. Органи державної влади й органи місцевого самоврядування в Україні мають докласти всіх необхідних зусиль для виявлення дітей і жінок, які зазнали насильства в умовах самоізоляції, системно здійснювати відповідний моніторинг і забезпечити організацію та функціонування мережі доступних закладів для надання підтримки, реабілітації жертв домашнього, гендерно зумовленого насильства. Це потребує збільшення фінансування з державного й місцевих бюджетів, матеріально-технічної бази та необхідного кадрового потенціалу. Важливою є організація соціального замовлення за допомогою фінансування недержавних інституцій та міжурядових організацій, міжнародних проєктів і програм, спрямованих на забезпечення надання якісних послуг жертвам домашнього, гендерно зумовленого насильства. Слід спрямувати увагу на впровадження ефективних попереджувальних заходів на випадок інших пандемій, спрямованих на мінімізацію їх наслідків як на локальному й національному, так і на міжнародному рівнях. Зрештою, в умовах українських реалій, а саме правового режиму воєнного стану, збройної агресії РФ численними є протиправні діяння, зокрема масові вбивства, зґвалтування, тортури тощо, а також гендерно зумовлене насильство щодо мирного цивільного населення, військовополонених. Тому постраждалі потребують належної уваги й підтримки як з боку держави, так і відповідних фахівців, а також найсуворішого покарання. Практична значущість. Положення дослідження та його висновки видаються корисними безпосередньо для владних інституцій, зокрема органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, правозахисних та інших громадських організацій, а також жертв домашнього й гендерно зумовленого насильства під час пандемії COVID-19, збройних конфліктів тощо.

 

Ключові слова: гендерна рівність; пандемія CОVID-19; домашнє насильство; гендерно зумовлене насильство; інформаційна кампанія; попередження.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

І. Прус

аспірант кафедри публічного та приватного права Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, м. Київ

Посилання

Krings V., Steeden B., Abrams D., Hogg M. Social attitudes and behavior in the COVID-19 pandemic: Evidence and prospects from research on group processes and intergroup relations. Group Processes & Intergroup Relations. 2021. No. 24 (2). P. 195–200. DOI: 10.1177/1368430220986673.

Khosla R., Amin A., Allotey P., Barroso C., George A., Hardon A. «Righting the wrongs»: addressing human rights and gender equality through research since Cairo. Sex Reprod Health Matters. 2019. No. 27 (1). P. 329–332.

Hawkes S., Buse K. Gender and global health: evidence, policy, and inconvenient truths. The Lancet. 2013. No. 381 (9879).

Сербіна Н. Реалізація гендерної політики в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2009. № 37. С. 12–17.

Fisher A. N., Ryan M. K. Gender inequalities during COVID-19. Group Processes & Intergroup Relations. 2021. No. 24 (2). P. 237–245. DOI: 10.1177/1368430220984248.

Литвин Л. А. Особливості ґендерних досліджень у політичній науці. Ґендерна освіта – ресурс розвитку паритетної демократії : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. Київ : Друк. світ, 2011. С. 31–39.

Скорик М. М. Жінки в політиці України на місцевому рівні: шляхи, проблеми, участь : аналіт. звіт. Київ : ІТЕМ ЛТД, 2014. 64 с.

Templeton A. Future research avenues to facilitate social connectedness and safe collective behavior at organized crowd events. Group Processes & Intergroup Relations. 2021. No. 24 (2). DOI: 10.1177/1368430220983601.

Lausi G., Pizzo A., Cricenti C. Intimate Partner Violence during the COVID-19 Pandemic: A Review of the Phenomenon from Victims’ and Help Professionals’ Perspectives. Int J Environ Res Public Health. 2021. No. 18 (12):6204. DOI: 10.3390/ijerph18126204.

Moreira D. N., Pinto da Costa M. The impact of the Covid-19 pandemic in the precipitation of intimate partner violence. Int. J Law Psychiatry. 2020. DOI: 10.1016/j.ijlp.2020.101606.

Sánchez O. R., Vale D. B., Rodrigues L., Surita F. G. Violence against women during the COVID-19 pandemic: An integrative review / Int J Gynaecol Obstet. 2020. No. 151 (2). P. 180–187. DOI: 10.1002/ijgo.13365.

Anurudran A., Yared L., Comrie C., Harrison K., Burke T. Domestic violence amid COVID-19. International Journal of Gynaecology and Obstetrics. 2020. Vol. 150. Issue 2. P. 255–256. DOI: 10.1002/ijgo.13247.

Bradbury-Jones C., Isham L. The pandemic paradox: The consequences of COVID-19 on domestic violence. Journal of Clinical Nursing. 2020. No. 29 (13–14). P. 2047–2049. DOI: 10.1111/jocn.15296.

Камінська Н., Свєшнікова М. Діяльність міжнародних організацій у сфері забезпечення гендерної рівності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 1. С. 102–109. DOI: https://doi.org/10.33270/04201901.102.

Прус І. М. Проблема гендерно зумовленого насильства в контексті перехідного правосуддя в Україні. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2021. № 2 (94). С. 59–69. DOI: 10.33766/2524-0323.94.59-69.

Прус І. Правові засади протидії гендерно зумовленому насильству під час збройного конфлікту на Сході України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 21 (1). С. 74–80. DOI: 10.33270/04212101.74.

Словська І. «Гендерна рівність» звучить як утопія? Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 119 (2). С. 107–112. DOI: 10.33270/01211192.107.

Камінська Н. Гендерно-правова експертиза як спосіб модернізації законотворчості в Україні. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2021. № 6. С. 50–61. DOI: 10.32886/instzak.2021.06.06.

La Strada–Україна. Retrieved from https://la-strada.org.ua/.


Переглядів анотації: 12
Завантажень PDF: 13
Опубліковано
2022-08-21
Розділ
Філософські проблеми окремих напрямів правознавства