Логічний аспект планування та проведення допиту
Анотація
Анотація. Ефективність розслідування безпосередньо залежить від надійності інформації, отримуваної в процесі проведення такої слідчої дії, як допит. Своєю чергою надійність визначають раціональністю планування та проведення останнього, критерії якої задають на рівні логічних підвалин методології розслідування. Водночас логічний аспект організації допиту не досліджено у вітчизняній науковій літературі, він недостатньо представлений в іноземних джерелах. Зокрема, методологічні засоби логіки не вивчали в контексті можливостей їхнього сприяння оптимізації стратегій проведення допиту. Мета цієї статті полягає в окресленні шляхів ефективного застосування логічного аналізу під час планування та проведення слідчих дій, спрямованих на отримання та оцінювання усної чи письмової інформації від допитуваних осіб. Метод порівняльного аналізу використано для виявлення спільних аспектів і розбіжностей у підходах до тлумачення та розв’язання зазначених проблем, методом індуктивного узагальнення визначено головні тенденції в сучасних дослідженнях логічних основ ефективної побудови процедур отримання слідчої інформації від допитуваних осіб, метод критичного аналізу застосовано під час оцінювання поширених методологічних концепцій у цій сфері з позицій їхньої обґрунтованості та логічної прийнятності, метод логічної формалізації – для однозначно чіткого подання принципових основ раціоналізації слідчих дій у вигляді узагальнених формул, на підставі методу логіко-семантичного аналізу визначено умови релевантності застосування методологічного інструментарію сучасної логіки для оптимізації підходів до планування та проведення допиту, метод логічного моделювання дав змогу окреслити принципові основи логічної реконструкції динаміки картини розслідуваного злочину, з позиції якої мають оцінювати свідчення, отримувані під час допиту. Наукова новизна статті полягає в тому, що сформульовано й обґрунтовано логічні засади раціоналізації підходів до планування та проведення допиту. Зокрема, окреслено принципи логіко-модельної реконструкції картини розслідуваних подій, з позицій якої мають визначати мету, зміст і порядок постановки запитань під час допиту, а також оцінювати отримувані свідчення. Логіко-модельне реконструювання картини злочину, що ґрунтується на координації динамічних і статичних її аспектів, а також об’єктивних та суб’єктивно-цільових параметрів, є вагомим чинником раціоналізації планування та проведення допиту; такий підхід вирізняється суттєвою «чутливістю» під час його використання як методологічного засобу розрізнення достовірних і недостовірних свідчень, наданих допитуваними особами. Практична значущість. Описаний у статті методологічний підхід відкриває доволі широкі можливості для оптимізації стратегій та методик здійснення допиту, а також оцінювання інформації, отримуваної під час його проведення
Ключові слова: методологія розслідування; допит; планування допиту; логіко-модельна реконструкція; логіка допиту; раціоналізація допиту
Завантаження
Посилання
Arrigo B., Sellers B., Copes H., Paz J. New qualitative methods and critical research directions in crime, law, and justice. Journal of criminal justice education. 2022. Vol. 33. No. 2. P. 145–150. doi: 10.1080/10511253.2022.2027484.
Біленчук П. Д., Гель А. П., Семаков Г. С. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів : навч. посіб. Київ : МАУП, 2007. 512 с.
Borysenko I., Bululukov O., Baranchuk V., Prykhodko V. The modern development of new promising fields in forensic examination. Journal of Forensic Science and Medicine. 2021. Vol. 7. P. 137–144. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_66_21.
Чернявський С. С. Фінансове шахрайство: методологічні засади розслідування : монографія. Київ : Хай-Тек Прес, 2010. 624 с.
Evett I. The logical foundations of forensic science: towards reliable knowledge. Philosophical Transactions of the Royal Society. 2015. Vol. 370. P. 1–10. doi: 10.1098/rstb.2014.0263.
Groenendijk J. The logic of interrogation: Classical version. The Proceedings of the Ninth Conference on Semantics and Linguistic Theory. Publications, 1999. P. 109–126.
Hryhorenko A., Musiienko O., Boyko-Dzhumelia V., Sakovskyi A., Myrovska A. Reconstruction as a method of crime investigation. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10. No. 45. P. 113–119. URL: https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=8336867.
Гвоздік О. Логіко-семантичний аспект побудови стратегій розслідування. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 2 (20). С. 86–92. doi: 10.33270/02202002.86.
Гвоздік О. Формальні та неформальні аспекти логіки розслідування. Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 2 (22). С. 56–63. doi: 10.33270/02212202.56.
Klymchuk M., Marko S., Priakhin Ye., Stetsyk B., Khytra A. Evaluation of forensic computer and technical expertise in criminal proceedings. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10. No. 38. P. 204–211. doi: 10.34069/AI/2021.38.02.20.
Лоскутов Т. О. Правова регламентація допиту в умовах воєнного стану. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2022. Вип. 71. С. 315–320. doi: 10.24144/2307-3322.2022.71.53.
Osterburg J., Ward R., Miller L. Criminal Investigation: A Method for Reconstructing the Past. N.Y. : Routledge, 2019. 704 p.
Озерський І. В. Юридико-психологічний зміст допиту в кримінальному процесі України. Юридичний електронний науковий журнал. 2014. № 2. С. 106–109.
Pan M., Zheng K. A study on the model of fact-finding in criminal investigation. Journal of forensic sciences and medicine. 2019. Vol. 5. No. 3. P. 156–163. doi: 10.4103/jfsm.jfsm_52_18.
Плева К. В., Степанова Г. М. Психологічні аспекти проведення допиту неповнолітніх. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2018. № 1. С. 179–187. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vchfo_2018_1_19.
Roberts P., Aitken C. The Logic of Forensic Proof: Inferential Reasoning in Criminal Evidence and Forensic Science. Guidance for Judges, Lawyers, Forensic Scientists and Expert Witnesses. L. : Royal Statistical Society, 2014. 161 p.
Sumbarova M. Aspects of Tactics of Investigative Experiment in Criminal Procedure of Latvia. Socrates 2015. Vol. 2. No. 2. P. 84–91. doi: 10.25143/SOCR.02.2015.2.
Townsley M., Birks D. Building better crime simulations: systematic replication and the introduction of incremental complexity. Journal of Experimental Cryminology. 2008. Vol. 4. P. 309–333. doi: 10.1007/s11292-008-9054-4.
Tymoshenko Y. P., Kozachenko O. I., Kyslenko D. P., Horodetska M. S., Chubata M. V., Barhan S. S. Latest technologies in criminal investigation (testing of foreign practices in Ukraine). Amazonia Investiga. 2022. Vol. 11. No. 51. P. 149–160. doi: 10.34069/AI/2022.51.03.14.
Переглядів анотації: 62 Завантажень PDF: 116
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
