Компетенція органів конституційної юрисдикції: порівняльно-правовий аналіз і перспективи модернізації в Україні
Анотація
Анотація. Реалії української дійсності, активізація євроінтеграційних процесів і набуття статусу кандидата в члени Європейського Союзу зумовлюють необхідність модернізації та переосмислення правових цінностей, їх значення в сучасному світі. Це, безперечно, стосується й Конституційного Суду України, об’єктивує потребу в удосконаленні порядку його формування, компетенції, організації діяльності тощо. Задля ґрунтовного всебічного вивчення доцільно звернутися до відповідного досвіду інших держав, критично його проаналізувати щодо доцільності й можливості використання в Україні. Метою цієї статті є узагальнення іноземного досвіду конституційно-правового регулювання компетенції органів конституційної юрисдикції, здійснення порівняльно-правового аналізу та визначення напрямів модернізації такого регулювання в Україні. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально юридичні методи, відповідні підходи й принципи. Ключовими задля досягнення зазначеної мети є діалектичний, порівняльно-правовий, аксіологічний, гносеологічний, історичний, герменевтичний та інші методи. Викладені положення ґрунтуються на комплексному та системному, феноменологічному і плюралістичному підходах тощо. Наукова новизна статті полягає в тому, що узагальнення тенденцій конституційно-правового регулювання напрямів діяльності органів конституційної юрисдикції дозволяє виокремити найпоширеніші: 1) визначення конституційності нормативно-правових актів; 2) тлумачення конституції; 3) розгляд скарг щодо порушення свобод і прав людини; 4) вирішення спорів (конфліктів) між владними органами держави (між федерацією та суб’єктами федерації, між суб’єктами федерації або між центральними та регіональними органами, як і між останніми); 5) розгляд питань про імпічмент; 6) розгляд питань про відповідність зaкoнів рaтифікoвaним міжнaрoдним дoгoвoрам, положень інших актів, видaних цeнтрaльними державними oргaнaми, кoнституції, рaтифікованим міжнaрoдним дoгoвoрaм і зaкoнaм; 7) розгляд виборчих спорів; 8) розгляд питань про відповідність кoнституції цілeй або діяльнoсті пoлітичних пaртій, відповідність рішення про їх розпуск або іншого рішення, що стосується діяльності політичної партії, конституційним чи іншим законам. Розглянуто специфіку регламентації та реалізації компетенції органів конституційної юрисдикції. Оптимальним визнано вдосконалення повноважень Конституційного Суду України щодо перевірки конституційності міжнародних договорів, типів конституційного контролю, наслідків неконституційності; доповнення наявного переліку повноважень вирішенням компетенційних спорів; розгляду питань про імпічмент вищих посадових осіб держави (а не лише Президента України); розгляд виборчих спорів і про відповідність діяльності політичних партій Конституції України тощо. Запропоновано відповідні законодавчі зміни
Ключові слова: орган конституційної юрисдикції; Конституційний Суд України; компетенція; повноваження; правовий статус; конституційність; правосуддя; законотворчість
Завантаження
Посилання
Застосування судами Конституції України: доктрина і практика / [Т. О. Анцупова та ін.] ; упоряд.: А. А. Єзеров, Д. С. Терлецький. Київ : ВАІТЕ, 2022. 604 с.
Демиденко В. О. Конституційний Суд України як рушій якісно нового етапу сучасної антикорупційної реформи. Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали VIІI Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ, 26 листоп. 2020 р.). Київ : НАВС, 2020. С. 99–101.
Holovaty S. Backbone of the Rule of Law: The Decisive Contribution of the Venice Commission in Ukraine. Venice Commission. Thirty Years of Quest for Democracy through Law: 1990–2020. Lund : Juristförlaget i Lund, 2020. P. 339–364.
Holovaty S. Constitutional Lessons from the Past and from the Future: introductory Remarks at the Conference «From the National Constitution to Transnational Constitutionalism» (Vilnius, Lithuania, 25 October 2022).
Городовенко В. В. Конституційний Суд України як єдиний орган захисту Конституції України. Новий шлях до права : кол. монографія / кер. авт. кол. А.О. Селіванов. Київ : Логос, 2021. С. 67–79.
Гультай М. М. Конституційна скарга у механізмі доступу до конституційного правосуддя : курс лекцій. Київ : ЦУЛ, 2019. 270 с.
Ірклієнко А. І. Конституційно-правовий статус Конституційної ради Франції. Часопис Київського університету права. 2020. № 2. С. 138–141. doi: 10.36695/2219-5521.2.2020.23.
Камінська Н., Шаптала Н. Глобальний і європейський конституціоналізм: концептуалізація нових вимірів і цінностей. Сучасні проблеми розвитку міжнародного та європейського права : монографія / заг. ред. В. В. Копійки. Київ, 2023. 304 с.
Камінська Н. В. Меритократія як конституційна цінність і ключова засада реформування публічної влади. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2022. № 4. С. 51–61. doi: 10.32886/instzak.2022.04.06.
Константий О. В. Проблеми відновлення порушених прав і свобод особи після встановлення Конституційним Судом України неконституційності норм закону. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 9. С. 84–87. doi: 10.32782/2524-0374/2022-9/19.
Костицький М. В., Камінська Н. В., Кушакова-Костицька Н. В. Перспективи вдосконалення діяльності Конституційного Суду України в умовах сучасних суспільних трансформацій. ScienceRise: Juridical Science. 2019. № 3 (9). С. 4–11. doi: 10.32782/2524-0374/2022-9/19.
Krusian A., Zhytotovska I., Mikhalov V., Kuli-Ivanchenko K., Afanasieva M. Amicus Curiae Institute in the Constitutional Process. Journal of Advanced Research in Law and Economics. 2019. Vol. 10. Issue 7. P. 2040–2046. doi: 10.14505/jarle.v10.7(45).14.
Левківська В. М. Конституційний Суд України як елемент демократизації суспільних відносин. Конституційно-правові академічні студії. 2019. Вип. 1. С. 139–146.
Ломакін М. Французька модель конституційного контролю. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 4. С. 150–155. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/4/26.pdf.
Mendez M. Constitutional review of treaties: Lessons for comparative constitutional design and practice. International Journal of Constitutional Law. 2017. Vol. 15. № 1. Р. 84–109. doi: 10.1093/icon/mox004
Михеєнко Ю. М. Участь Конституційного Суду України в новелізації Конституції (спроба філософського підходу) Філософські та методологічні проблеми права. 2022. № 2 (24). С. 27–37. doi: 10.33270/02222402.27.
Петрів І. М. Органи конституційної юстиції в Україні та державах Східної Європи: до питання про юридичну природу.
Різник С. В. Конституційність нормативних актів: сутність, методологія оцінювання та система забезпечення в Україні : монографія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2020. 542 с.
Савчин М. В. Конституційна юстиція та забезпечення конституційного порядку: 2005–2020 : монографія. Ужгород : РІК-У, 2020. 384 с.
Селіванов А. Конституційне правосуддя в ім’я миру та справедливості. Вісник Конституційного Суду України. 2022. № 5–6. С. 107–113.
Шаптала Н. К. Доказування у конституційно-судовому процесі: філософсько-правові засади : монографія. Київ : Логос, 2018. 388 с.
Скрипнюк О. Роль Конституційного Суду України в процесі євроінтеграції України: сучасні реалії та перспективи. Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі : зб. матеріалів Міжнар. конф. (Київ, 28 черв. 2022 р.). Київ, 2022. С. 153–166.
Slidenko I. The politicization of the constitutional courts: causes and consequences (theses). Сonstitutional Justice and Politics : International Congress on European and Comparative Constitutional Law (Regensburg, 14–15 October 2016). Kosice, 2020. P. 221–223.
Спінчевська О. М. Конституційний юрисдикційний процес в Україні: сучасний стан та перспективи удосконалення : монографія. Київ : КНТ, 2022. 246 с.
Водянніков О. Ю. Конституційний контроль за міжнародними договорами України. Публічне право. 2022. № 4 (48). С. 7–29. doi: 10.32782/2306-9082/2022-48-1.
Переглядів анотації: 183 Завантажень PDF: 196
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
