Правопорядок як мета і результат правового регулювання в умовах воєнного стану

Анотація

Анотація. Відповідно до положень Конституції України, Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження й забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Водночас кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Таким чином, держава утворює баланс між утвердженням прав і свобод людини та громадянина й дотриманням ними законів України та інших нормативно-правових актів, що своєю чергою формує правопорядок. Правопорядок полягає в тому, що будь-який суб’єкт суспільних відносин у кожній сфері життєдіяльності неухильно дотримується усіх приписів законодавчих й інших нормативних актів з метою їх непорушення. У випадку порушення умисно чи з необережності правил поведінки, передбачених у конкретній правовій нормі чинного законодавства України, до такого суб’єкта правовідносин застосовують державний примус у виді юридичної відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільної, дисциплінарної тощо), що також є складовою правопорядку. Проте в умовах війни росії проти України правове регулювання та організаційне забезпечення правопорядку в певних випадках не є ефективним, що потребує нагального вирішення. Метою статті є дослідження питань правопорядку як мети та результату правового регулювання суспільних відносин, а також формулювання на науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства та правозастосовної діяльності у сфері забезпечення правопорядку. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів наукового пізнання як загальнонаукових, так і спеціальних загальноприйнятих в юридичній науці методів пізнання правових явищ. Серед таких методів – діалектичний, системний, формально-юридичний, індукції, дедукції, логічного аналізу, синтезу, узагальнення, аналіз результатів. У дослідженні вперше в Україні проаналізовано проблемні питання правопорядку в умовах воєнного стану та відсічі збройній агресії росії, що дає можливість удосконалити правові та організаційні засади забезпечення правопорядку в нашій державі. За результатами здійсненого дослідження виокремлено проблемні питання, пов’язані із правовим регулюванням та фактичним забезпеченням правопорядку в Україні в умовах воєнного стану відсічі збройній агресії росії. Висвітлення проблемних питань регулювання та забезпечення правопорядку в умовах воєнного стану дає змогу законодавцю та правозастосовним органам ефективно реагувати на них і вжити всіх заходів для їх урегулювання

Ключові слова: верховенство права; правило поведінки, війна; законність; правопорядок; держава