Методологія дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів

  • Світлана СІМАКОВА

    кандидат юридичних наук, доцент,

    доцент кафедри публічно-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету

    м. Біла Церква, Україна

    https://orcid.org/0000-0002-8088-3258
  • Наталія БРОВКО

    доктор юридичних наук, професор,

    завідувач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету

    м. Біла Церква, Україна

    https://orcid.org/0000-0003-3525-2817

Анотація

Анотація. Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю щодо питань, пов’язаних із вибором методів дослідження ідеї громадянського суспільства. Автори стверджують, що трансформаційні перетворення та процеси європейської інтеграції зумовлюють зміни у свідомості, що спричиняють проблему нерозуміння громадянами сутності громадянського суспільства, недостатнє усвідомлення власної ролі, що потребує здійснення комплексного підходу для дослідження його ідеї та процесів із застосуванням низки методів і методологічних підходів. Метою дослідження є виявлення методологічних закономірностей дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів, аналіз його сутності, переосмислення філософсько-методологічних засад у контексті перспектив майбутнього розвитку та формування на цій підставі нормативно-правової бази, що відповідатиме сучасному баченню. Методологічним  підґрунтям дослідження є комплексний підхід. Викладений матеріал становить певну наукову новизну, оскільки категорія «громадянське суспільство» є багатозначною, чітко не визначеною в законодавстві, що викликає різні думки щодо його розбудови в процесах, пов’язаних зі вступом до ЄС, та обумовлює потребу в здійсненні ґрунтовного аналізу у філософсько-правовій площині із застосуванням відповідної методології. Доведено, що аналіз сутності громадянського суспільства неможливо здійснювати з використанням одного методологічного підходу чи методу. Складність категорії потребує застосування комплексного аналізу, що зумовлено багатоаспектністю досліджуваного явища. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автори визначили найдоцільніші методи й методологічні підходи, що дасть змогу аналізувати ідею громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних перетворень у державі.

 

Ключові слова: методологія; методи; євроінтеграція; громадянське суспільство; методологічні підходи.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Світлана СІМАКОВА

кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри публічно-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету

м. Біла Церква, Україна

Наталія БРОВКО

доктор юридичних наук, професор,

завідувач кафедри конституційного права та теоретико-правових дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету

м. Біла Церква, Україна

Посилання

Afonin, E.A., Bandurka, O.M., & Martynov, A.Yu. (2002). The Great Spillover (Global Problems of the Present: Socio-Philosophical Analysis). Kyiv.

Andrushchenko, V.P. (Ed.). (2005). Philosophical dictionary of social terms (3rd ed.). Kharkiv: R.Y.F.

Brovko, N.I., Danylenko, A.S., & Kushakova-Kostytska, N.V. (et al.). (2014). Philosophical and legal principles of combating illegal migration and human trafficking in civil society. Bila Tserkva: BNAU.

Brovko, N.I. (2017). Methodology of Research on the Category of Legal Consciousness of Rural Residents. Scientific Bulletin of Public and Private Law, 3, 225-228.

Coleman, J.L. (2012). Methodology. The Oxford Handbook of Jurisprudence and Philosophy of Law. Oxford. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199270972.013.0008.

Dickson, J. (2022). Methodology in Legal Philosophy (Chapter 1: Meta theory of Law), (pp. 1-29). London: Wiley. doi: 10.1002/9781394163694.ch1.

Forster, M. (2006). Hegel's dialectical method (Chapter 5: The Cambridge Companion to Hege), (pp. 130-170). F.C. Beiser (Ed.). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CCOL0521382742.006.

Kant, I. Critique of Pure Reason. Retrieved from http://weblib.pp.ua/kritika-chistogo-razuma-per-nem-losskogo.html.

Karas, A.F. (2002). Civil Society: Stages of Formation and Conceptual Features of Interpretation. Vostok: analytical and informational journal, 4(47), 54-59.

Kostytskyi, M.V. (2017). Dialectical method in jurisprudence. In The Great Ukrainian Legal Encyclopedia (Vol. 2), (pp. 216-221). Kharkiv: Pravo.

Kostytskyi, M.V., & Kushakova-Kostytska, N.V. (2023). Methodology of theoretical and practical cognition in jurisprudence as a scientific and practical complex. Philosophical and methodological problems of law, 1(25), 9-17. doi: 10.33270/01232502.9.

Kostytskyi, M.V. (2013). Some issues of methodology of legal science. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 1, 3-11.

Langlinais, A., & Leiter, B. (2016). Methodology of Legal Philosophy. Oxford Handbook of Philosophical Methodology (pp. 671-689). H. Cappelen, T. Sz. Gendler, J. Hawthorne (Ed.). Oxford: Oxford University Press.

Levitt, H.M. (2020). Methodological integrity: Establishing the fidelity and utility of your research. Reporting qualitative research in psychology: How to meet APA Style Journal Article Reporting Standards (pp. 29-41). Washington: American Psychological Association. doi: 10.1037/0000179-003.

Mikhailina, T.V, & Hotsuliak, Yu.V. (2021). Crisis of methodology of modern legal research. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 65, 26-30. doi: 10.24144/2307-3322.2021.65.4.

Syla, V.H. (2016). Social role of the community in the conditions of transformation of Ukrainian society (Dissertation Chernihiv, Ukraine).

Empirical and Doctrinal Scholarship. Law and Philosophy, 40. 33-66. doi: 10.1007/s10982-020-09388-1.


Переглядів анотації: 19
Завантажень PDF: 65
Опубліковано
2024-01-29
Розділ
Філософія та філософія права