Методологія дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю щодо питань, пов’язаних із вибором методів дослідження ідеї громадянського суспільства. Автори стверджують, що трансформаційні перетворення та процеси європейської інтеграції зумовлюють зміни у свідомості, що спричиняють проблему нерозуміння громадянами сутності громадянського суспільства, недостатнє усвідомлення власної ролі, що потребує здійснення комплексного підходу для дослідження його ідеї та процесів із застосуванням низки методів і методологічних підходів. Метою дослідження є виявлення методологічних закономірностей дослідження ідеї та сутності громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних процесів, аналіз його сутності, переосмислення філософсько-методологічних засад у контексті перспектив майбутнього розвитку та формування на цій підставі нормативно-правової бази, що відповідатиме сучасному баченню. Методологічним підґрунтям дослідження є комплексний підхід. Викладений матеріал становить певну наукову новизну, оскільки категорія «громадянське суспільство» є багатозначною, чітко не визначеною в законодавстві, що викликає різні думки щодо його розбудови в процесах, пов’язаних зі вступом до ЄС, та обумовлює потребу в здійсненні ґрунтовного аналізу у філософсько-правовій площині із застосуванням відповідної методології. Доведено, що аналіз сутності громадянського суспільства неможливо здійснювати з використанням одного методологічного підходу чи методу. Складність категорії потребує застосування комплексного аналізу, що зумовлено багатоаспектністю досліджуваного явища. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автори визначили найдоцільніші методи й методологічні підходи, що дасть змогу аналізувати ідею громадянського суспільства в контексті євроінтеграційних перетворень у державі.
Ключові слова: методологія; методи; євроінтеграція; громадянське суспільство; методологічні підходи.
Завантаження
Посилання
Afonin, E.A., Bandurka, O.M., & Martynov, A.Yu. (2002). The Great Spillover (Global Problems of the Present: Socio-Philosophical Analysis). Kyiv.
Andrushchenko, V.P. (Ed.). (2005). Philosophical dictionary of social terms (3rd ed.). Kharkiv: R.Y.F.
Brovko, N.I., Danylenko, A.S., & Kushakova-Kostytska, N.V. (et al.). (2014). Philosophical and legal principles of combating illegal migration and human trafficking in civil society. Bila Tserkva: BNAU.
Brovko, N.I. (2017). Methodology of Research on the Category of Legal Consciousness of Rural Residents. Scientific Bulletin of Public and Private Law, 3, 225-228.
Coleman, J.L. (2012). Methodology. The Oxford Handbook of Jurisprudence and Philosophy of Law. Oxford. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199270972.013.0008.
Dickson, J. (2022). Methodology in Legal Philosophy (Chapter 1: Meta theory of Law), (pp. 1-29). London: Wiley. doi: 10.1002/9781394163694.ch1.
Forster, M. (2006). Hegel's dialectical method (Chapter 5: The Cambridge Companion to Hege), (pp. 130-170). F.C. Beiser (Ed.). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CCOL0521382742.006.
Kant, I. Critique of Pure Reason. Retrieved from http://weblib.pp.ua/kritika-chistogo-razuma-per-nem-losskogo.html.
Karas, A.F. (2002). Civil Society: Stages of Formation and Conceptual Features of Interpretation. Vostok: analytical and informational journal, 4(47), 54-59.
Kostytskyi, M.V. (2017). Dialectical method in jurisprudence. In The Great Ukrainian Legal Encyclopedia (Vol. 2), (pp. 216-221). Kharkiv: Pravo.
Kostytskyi, M.V., & Kushakova-Kostytska, N.V. (2023). Methodology of theoretical and practical cognition in jurisprudence as a scientific and practical complex. Philosophical and methodological problems of law, 1(25), 9-17. doi: 10.33270/01232502.9.
Kostytskyi, M.V. (2013). Some issues of methodology of legal science. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 1, 3-11.
Langlinais, A., & Leiter, B. (2016). Methodology of Legal Philosophy. Oxford Handbook of Philosophical Methodology (pp. 671-689). H. Cappelen, T. Sz. Gendler, J. Hawthorne (Ed.). Oxford: Oxford University Press.
Levitt, H.M. (2020). Methodological integrity: Establishing the fidelity and utility of your research. Reporting qualitative research in psychology: How to meet APA Style Journal Article Reporting Standards (pp. 29-41). Washington: American Psychological Association. doi: 10.1037/0000179-003.
Mikhailina, T.V, & Hotsuliak, Yu.V. (2021). Crisis of methodology of modern legal research. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 65, 26-30. doi: 10.24144/2307-3322.2021.65.4.
Syla, V.H. (2016). Social role of the community in the conditions of transformation of Ukrainian society (Dissertation Chernihiv, Ukraine).
Empirical and Doctrinal Scholarship. Law and Philosophy, 40. 33-66. doi: 10.1007/s10982-020-09388-1.
Переглядів анотації: 79 Завантажень PDF: 173
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
