Філософське розуміння евтаназії: позбавлення життя чи реалізація права на смерть
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження зумовлена певною невизначеністю питань, пов‘язаних з
евтаназією як процесом, що полягає в умисному перериванні життя за згодою пацієнта. Метою
дослідження є проведення всебічного аналізу феномену евтаназії в контексті реалізації права
людини на смерть. Проаналізовано феномен евтаназії та виявлено в цьому гуманну складову з
медичної позиції та з погляду прав людини. Автори стверджують, що трансформаційні перетворення
та процеси європейської інтеграції зумовлюють зміни у свідомості, що актуалізує необхідність
усвідомлення глибини прав людини, розпорядження не лише власністю, а й особистими правами,
яким є право на життя. Усвідомлення права на смерть як природного права людини потребує
реалізації комплексного підходу, що враховуватиме правові, етичні, релігійні, економічні, духовні
питання, пов‘язані з існуванням людини в соціальній державі, гуманне ставлення до людської
особистості тощо. Використано досвід країн Євросоюзу в питанні легалізації та проведення
евтаназії, проаналізовано законодавство європейських держав для формулювання авторського
визначення поняття евтаназії. Здійснено спробу з‘ясувати, чи є евтаназія гуманною; чи має людина
право на смерть і чи може вона його реалізувати; чи може бути позбавлення життя законним і таким,
що не несе відповідальності. Аргументовано, що евтаназія не може бути кваліфікована як убивство,
оскільки вона є виключним правом людини самостійно розпоряджатися власним життям. Тому
проаналізовано доцільність нормативного закріплення процедури евтаназії в Україні. Обґрунтовано
необхідність закріплення права на смерть як способу реалізації права людини на життя. Доведено,
що наявність такої правової норми в українському законодавстві не дозволить добровільній евтаназії
стати обов‘язковою та знизить відповідальність за цей акт. Під час підготовки статті автор
використовував загальнонаукові та спеціально-юридичні методи й комплексний підхід. Викладений
матеріал становить певну наукову новизну, оскільки феномен евтаназії залишається цілком не
усвідомленим, дискусійним, не визначеним у законодавстві, що обумовлює потребу в здійсненні
ґрунтовного аналізу у філософсько-правовій площині із застосуванням відповідної методології.
Складність евтаназії актуалізує необхідність застосування комплексного аналізу, що зумовлено
багатоаспектністю досліджуваного явища. Практична значущість дослідження полягає в тому, що
автори визначили найдоцільніші методи й методологічні підходи, що дасть змогу закріпити право
людини розпоряджатися своїм життям, закріпить гуманні основи законодавства та визначить
подальший його розвиток, з огляду на зміни в суспільній свідомості.
Ключові слова: евтаназія; право на життя; право на гідну смерть; легалізація евтаназії; реалізація
права на смерть.
Завантаження
Посилання
Brazier, M. (1996). Euthanasia and the law. British Medical Bulletin, 52(2), 317-325. doi: 10.1093/oxfordjournals.bmb.a011546.
Brovko, N.I. (2019). Philosophical and legal principles of the formation of legal consciousness of the individual in the context of the transformation of the educational process in Ukraine (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine). Retrieved from https://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/3511.
Brovko, N.I. (2024). Philosophical and legal analysis of charity. The rule of law, 53, 32-43. doi: 10.18524/2411-2054.2024.53.300716.
Bugental, J.F.T. (1964). The Third Force in Psychology. Journal of Humanistic Psychology, 4(1), 19-25. doi: 10.1177/002216786400400102.
Euthanasia. Pharmaceutical Encyclopedia ziya. Retrieved from https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2302/evtanaziya.
Humanism. Encyclopedia of Modern Ukraine. Retrieved from https://esu.com.ua/article-24649.
Huxtable, R.J.R. (2009). Euthanasia, Ethics and the Law: From Conflict to Compromise. Clinical Ethics, 4(1), 31-35. doi: 10.1258/ce.2008.008051.
Huxtable, R.J.R. (2013). European perspectives on ethics and law in end-of-life care. Handbook of Clinical Neurology, 118, 155-165. doi: 10.1016/B978-0-444-53501-6.00013-5.
Kimsma, G. (2010). Death by request in The Netherlands: facts, the legal context and effects оn physicians, patients and families. Med Health Care Philos, 13(4), 355-361. doi: 10.1007/s11019-010-9265-0.
Kochler, K. (2004). Stanicłav Orzechowski y dylemati humanizmu renesansowego. Kraków.
Kostytskiy, M., & Kushakova-Kostytska, N. (2022). The issue of developing legal consciousness of the population in contemporary Ukrainian community (example of rural inhabitants). Amazonia Investiga, 11(52), 142-147. doi: 10.34069/AI/2022.52.04.15.
Kotyhoroshko, V. Humanistic psychology is the third force in psychology. Retrieved from https://www.gasformind.com/humanistychna-psykholohiya/.
Kyrychenko, A.O. (2021). The show as a mass culture phenomenon: essential features and functions. Issues of cultural studies, 38, 109-119. doi: 10.31866/2410-1311.38.2021.245783.
Luneckaite, Z., & Riklikiene, O. (2022). Dignity at the end of life: from philosophy to health care practice -Lithuanian case. Monash Bioethics Review, 40(4), 28-48. doi: 10.1007/s40592-022-00160-w.
Mills, G. (2018). What you need to boutknow a assisted suicide in Switzerland. The Local Switzer (pp. 87-94). Retrieved from https://www.thelocal.ch/20180503/what-you-need-to-know-about-assisteddeathin-switzerland.
Moskvych, L. (2023). Modernization of Justice under the Influence of Innovative Technologies. European Science, 2, 115-135. doi: 10.30890/2709-2313.2023-24-02-024.
Stets, A. Germany's Constitutional Court Recognizes Euthanasia as a Personal Human Right. Retrieved from https://zaxid.net/onstitutsiyniy_sud_nimechchini_dozvoliv_evtanaziyu_n1498345.
Vovk, V.M. (2024). Morality, democracy, globalization and law. Analytical and comparative jurisprudence. Analytical and comparative jurisprudence, 1, 23-26. doi: 10.24144/2788-6018.2024.01.2.
Wicks, E. (2007). Terminating Life and Human Rights: The Foetus and the Neonate. The Criminal Justice System and Health Care (pp. 189-206). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780199228294.003.0011.
Переглядів анотації: 8 Завантажень PDF: 5
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
