Міжнародний досвід правового регулювання небезпеки штучного інтелекту в реаліях воєнного часу: етико-філософський аспект
Анотація
Анотація. У статті аргументовано, що вивчення міжнародного досвіду правового врегулювання загроз штучного інтелекту в кіберпросторі за воєнного часу є актуальним напрямом наукових пошуків, який потребує поглибленого й системного дослідження. Мета статті – висвітлити етико-філософський аспект міжнародного досвіду правового врегулювання загроз штучного інтелекту воєнним діям і визначити стратегічні напрями державно-правової політики щодо його впровадження в реаліях воєнного часу. Для здійснення дослідження застосовано систему методів наукового пізнання: філософський, загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція, абстрагування та конкретизація, аналогія та контраст); приватні методи наукового пізнання, що використовують у багатьох галузевих науках (компаративний, кількісний і якісний аналіз); спеціально-юридичні (формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний). Проаналізовано міжнародний досвід правового регулювання використання технологій штучного інтелекту в умовах глобальних загроз; пріоритетні орієнтири вітчизняної державно-правової політики щодо запобігання ризиків використання штучного інтелекту як інструментів військової небезпеки; окреслено перспективні напрями вдосконалення правового регулювання використання цифрових технологій за воєнного стану крізь призму інтеграційних процесів. З’ясовано, що впровадження міжнародного досвіду правового регулювання небезпеки використання штучного інтелекту під час війни має відбуватися в контексті євроінтеграційних процесів, ґрунтуватися на фундаментальних цінностях і принципах верховенства права, нормативно-правових актах, стандартах і правилах провідних країн, попри виклики й обмеження, пов’язані з воєнними обставинами. Обґрунтовано, що за воєнного часу в Україні гостро постало питання про підвищення ефективності розслідування кіберзлочинів завдяки використанню технологій штучного інтелекту. Новизна дослідження полягає у визначенні стратегічних напрямів правового регулювання небезпеки використання технологій штучного інтелекту за воєнного часу на підставі міжнародного досвіду та відповідно до європейських нормативно-правових актів, принципів міжнародного права, стандартів і рекомендацій провідних країн світу. У висновках зазначено, що правове врегулювання використання штучного інтелекту в Україні доцільно здійснювати за обраним державою євроінтеграційним курсом, згідно зі стандартами та правилами, висвітленими в міжнародних нормативно-правових документах. З цих позицій визначено ключові напрями правового регулювання загроз застосування сучасних цифрових технологій в умовах воєнного стану. Правове регулювання ризиків сучасного програмного забезпечення має сприяти стримуванню війни, зменшенню її смертоносності, врятуванню життя людей, захисту їх прав і свобод.
Ключові слова: правове регулювання; штучний інтелект; кіберпростір; кібербезпека; кіберзлочинність.
Завантаження
Посилання
Baranov, O.A. (2019). Legal aspects of national strategies for the development of artificial intelligence. Legal Ukraine, 7, 25-29.
Bart, V.B. (2021). Europese Unie neemt de leiding in regulering van AI. SIRIUS.LEGAL. Retrieved from https://siriuslegaladvocaten.be/europese-unie-neemt-de-leiding-in-regulering-van-ai.
Corbet, R. (2021). The EUs new Regulation on Artificial Intelligence. ARTHUR COX. Retrieved from https://www.arthurcox.com/knowledge/the-eus-new-regulation-on-artificial-intelligence/.
Dufeniuk, O. (2022). Investigation of war crimes in Ukraine: challenges, standards, innovations. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 1, 46-56. doi: 10.30525/2592-8813-2022-1-6.
European ethical Charter on the use of Artificial Intelligence in judicial systems and their environment (2018). Adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ. Council of Europe. Retrieved from https://rm.coe.int/ethical-charter-en-for-publication-4-december- 2018/16808f699c.
European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2018). Official Journal of the European Union, 239-257. Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX-:52017IP0051&rid=9.
Hlotov, V.M., Fys, M.M., Kolesnichenko, V.B., & Hunina, A.V. (2022). Use of UAVs in military affairs and aerial photography. Lviv: Lviv. politekhnika. Retrieved from https://vlp.com.ua/node/20709.
Idder, A., & Coulaux, S. (2021). Artificial intelligence in criminal justice: invasion or revolution? International Bar Association. Retrieved from https://www.ibanet.org/dec-21-aicriminal- justice.
Johnson, J. (2023). Nuclear Strategy and Risk in the Digital Age. Oxford University Press. Retrieved from https://warontherocks.com/2023/09/nuclear-brinkmanship-in-ai-enabled-warfare-a-dangerous-algorithmic-game-of-chicken.
Johnson, J. (2023). AI and the Bomb. Oxford Scholarschip Online. Retrieved from https://global.oup.com.
Johnson, J. (2024). The AI Commander: Centaur Teaming, Command, and Ethical Dilemmas. Oxford University Press. Retrieved from https://nuclear-brinkmanship-in-ai-enabled-warfare-a-dangerous-algorithmic-game-of-chicken 10.
Karmaza, O.O., & Fedorenko, T.V. (2021). Principles of artificial intelligence in the justice system of Ukraine. Law and society, 2, 18-24. doi: 10.32842/2078-3736/2021.2.3.
Kryvytskyi, Yu.V. (2021). Artificial intelligence as a tool of legal reform: potential, trends and perspectives. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 2(119), 90-101. doi: 10.33270/01211192.90.
Matuielene, S., Shevchuk, V., & Baltrunene, Yu. (2022). Artificial intelligence in law enforcement and justice: domestic and European experience. Theory and practice of forensic examination and criminology, 4(29), 12-46. doi: 10.32353/khrife.4.2022.02.
Milli, M. (2023). A third of the army will be robotic, and artificial intelligence will change the course of wars. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/viyna-roboty-shtuchnyy-intelekt/32486834.html.
Mosov, S.P., & Khoroshylova, S.Y. (2018). Peculiarities of the use of strategic unmanned reconnaissance aircraft in military conflicts of the XXI century. Collection of scientific works of the Center for Military and Strategic Studies of the National Defense University of Ukraine named after Ivan Chernyakhovsky, 2(63), 104-109. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpcvsd_2018_2_19.
Pistrakevych, O.V. (2021). Strategies for the development of artificial intelligence in the European Union (on the example of the countries of the Visegrad Group). International relations, public communications and regional studies, 1(9), 160-173. Retrieved from https://elibrary.kubg. edu.ua/id/eprint/39141/1/O_Pistrakevych.
Pylypchuk, V.H., Baranov, O.A., & Hyliaka, O.S. (2022). Problems of legal regulation in the field of AI in the context of the development of EU legislation. Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 2, 35-62. doi: 10.37635/jnalsu.29 (2).2022.35-62.
Tokarieva, K.S., & Savliva, N.O. (2021). Peculiarities of legal regulation of artificial intelligence in Ukraine. Scientific Works of National Aviation University, 3(60), 148-153. doi: 10.18372/2307- 9061.60.15967.
Tymoshenko, Y.P., Kozachenko, O.I., Kyslenko, D.P., Horodetska, M.S., Chubata, M.V., & Barhan, S.S. (2022). Latest technologies in criminal investigation (testing of foreign practices in Ukraine). Amazonia Investiga, 11(51), 149-160. doi: 10.34069/ AI/2022.51.03.14.
Zhuravel, V.A., Konovalova, V.E., & Avdeyeva, G.K. (2021). Reliability Evaluation of a Forensic Expert's Opinion: World Practices and Ukrainian Realities. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 28(2), 252-261. doi: 10.37635/ jnalsu.28(2).2021.252-261.
Переглядів анотації: 39 Завантажень PDF: 62
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.