Методологічне дослідження впливу суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій бійців тероборони в контексті захисту прав людини на життя та охорону здоров’я
Анотація
Анотація. Оперативні дії бійців територіальної оборони під час воєнного стану пов’язані з ризиком для їхнього життя та здоров’я, а також передбачають високий ступінь відповідальності за життя людей, які страждають від військового вторгнення Росії. Від успішності їх оборонних, оперативних, рятувальних дій певною мірою залежить результат протидії військовій агресії. У зв’язку з цим дослідження впливу суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій бійців територіальної борони набуває особливої актуальності та потребує поглибленого вивчення. Мета статті полягає в методологічному дослідженні впливу суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій бійців територіальної оборони в контексті захисту прав людини на життя та охорону здоров’я. Методологію дослідження становить комплекс методів (описовий, індуктивний, дедуктивний, аналітичний, оцінювальний, кореляційний, методи математичної статистики) і діагностичних методик. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й емпірично доведено вплив суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій учасників територіальної оборони в контексті захисту прав людини на життя та охорону здоров’я; визначено критерії успішності оперативних дій, запропоновано комплекс діагностичних методик дослідження, спрямованих на досягнення поставленої мети; здійснено кореляційний аналіз суб’єктивних факторів успішності оперативних дій бійців територіальної оборони; окреслено пріоритетні напрями вдосконалення програм психологічної служби в умовах воєнного стану. Результати дослідження свідчать про низхідну динаміку за показниками внутрішньої та зовнішньої оцінки успішності бойових дій учасників тероборони, яка знижується від групи респондентів з високим рівнем до групи з низьким рівнем, а також за показниками соціально-психологічної адаптації до екстремальних умов оперативної діяльності, схильності до ризику, психологічного благополуччя та життєстійкості. Показники емоційного вигорання, навпаки, мають висхідну динаміку і зростають від групи з високим рівнем успішності до групи з її низьким рівнем. Доведено, що регулярне проведення профілактичних, консультативних і корекційних заходів, спрямованих на спостереження за станом здоров’я захисників, сприятиме реалізації їх прав на охорону здоров’я. Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані емпіричні дані щодо впливу розглянутих суб’єктивних факторів на успішність оперативної діяльності бійців є конкретними орієнтирами вдосконалення програм реалізації прав людини на життя та охорону здоров’я за часів воєнного стану, організації запобіжних і консультативних заходів, які сприяють підвищенню ефективності бойових дій захисників України
Ключові слова: право на життя; право на охорону здоров’я; бійці; Сили територіальної оборони; оперативні дії; воєнний стан; емоційне вигорання
Завантаження
Посилання
Конкурентне право України : навч. посіб. / [О. О. Бакалінська, О. В. Безух, О. В. Кологойда та ін.] ; за ред. В. С. Щербини, І. В. Лукач. Київ : Ліра-К, 2017. 380 с. URL: https://jurkniga.ua/ contents/konkurentne-pravo-ukrayini.pdf.
Бойко В. В. Діагностика емоційного вигорання. URL: https://docs.google.com/viewer? a=v&pid=sites&srcid=a2FuaXYuaW5mb3xobWlsbmF8Z3g6NGNkY2FiYzk0NDMyOWE5Mw.
Джуська А. В., Палюх А. Я. Конституційне право людини на життя в Україні: сучасний підхід. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 4 (113). С. 48–56. doi: 10.33270/01191134.48.
Гладун З. Право людини на життя і проблеми його юридичного забезпечення в Україні. Український часопис прав людини в Україні. 1994. № 1. С. 47–54.
Мадді С. Тест життєстійкості (ТЖС). URL: http://ni.biz.ua/1/1_5/1_51709_test-zhiznestoykosti-s-maddi.html.
Pictet J. Humanitarian Law and the Protection of War Victims. Geneva, 1975. P. 312. URL: https://international-review.icrc.org/sites/default/files/S0020860400020659a.pdf.
Пунда О. О. Поняття особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування людини. Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 74. С. 197–204. URL: http://hdl.handle.net/11300/4395.
Рабінович П. Основоположні права людини: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження та викладання. Право України. 2015. № 2. С. 9–23. URL: https://rd.ua/storage/attachments/.
Роджерс К., Даймонд Р. Соціально-психологічна адаптація (СПА). URL: http://weblib.pp.ua/423-diagnostika-sotsialno-psihologicheskoy-22457.html.
Ріфф К. Шкала психологічного благополуччя (ШПБ). URL: https://www.eztests.xyz/ tests/personality_ryff/.
Schaefer B. Zum Verhältnis Menschenrechte und humanitäres Völkerrecht. Potsdam, 2006. 109 p. URL: https://publishup.uni-potsdam.de/opus4-ubp/frontdoor/deliver/index/docId/2500/file/sgm13.pdf.
Сенаторова О. В. Права людини і збройні конфлікти : навч. посіб. Київ : Голембовська О. О., 2018. 430 c. URL: https://nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/05/msc_6_copy.pdf.
Шуберт Г. Опитувальник на виявлення схильності до ризику (RSK). URL: https://gtc-ltd.com.ua/preparedness-for-risk-of-shubert/.
Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник. Харків : Консум, 2001. 656 с. URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-51.html.
Стаднік І. В., Бондар А. С. Права людини в контексті юридичного позитивізму. Правовий часопис Донецького університету. 2019. № 2. С. 3–12. doi: 10.31558/2518-7953.2019.2.1.
Степаник Ю. О. Поняття та місце конкурентного права у правовій системі країн ЄС. Аналітично-порівняльне правознавство. 2021. № 4. С. 372–376. doi: 10.24144/2788-6018.2021.04.65.
Цебенко С., Журавель М. Міжнародно-правові стандарти у сфері охорони здоров’я: до характеристики джерел. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2020. № 3 (27). С. 116–124. (Серія «Юридичні науки»). doi: 10.23939/law2020.27.116.
Цебенко С. В. Право людини померти у природний спосіб як складова змісту права на життя (сучасні православні уявлення у світлі міжнародних стандартів). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2015. № 813. С. 162–167. (Серія «Юридичні науки»). URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/f10ee526-0342-4a90-948c-148b26e810e3/content.
Усманов Ю. І. Право на життя в умовах збройних конфліктів і ситуацій насильства всередині держави : монографія. Київ : Право, 2021. 180 с. URL: https://jurkniga.ua/pravo-na-zhittya-v-umovakh-zbroynikh-konfliktiv-i-situatsiy-nasilstva-vseredini-derzhavi/.
Усманов Ю. І. Міжнародно-правове забезпечення права на життя в умовах збройних конфліктів та ситуацій насильства всередині держави : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2018. 20 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/16534.
Вінгловська О., Демиденко К. Право дитини на життя як одне з фундаментальних прав людини. Медичне право. 2009. № 1 (57). С. 46–48. URL: http://www.health-medix.com/articles/misteztvo/ 2009-03-24/46-48.pdf.
Переглядів анотації: 90 Завантажень PDF: 172
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.