Методологічне дослідження впливу суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій бійців тероборони в контексті захисту прав людини на життя та охорону здоров’я

Анотація

Анотація. Оперативні дії бійців територіальної оборони під час воєнного стану пов’язані з ризиком для їхнього життя та здоров’я, а також передбачають високий ступінь відповідальності за життя людей, які страждають від військового вторгнення Росії. Від успішності їх оборонних, оперативних, рятувальних дій певною мірою залежить результат  протидії військовій агресії. У зв’язку з цим дослідження впливу суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій бійців територіальної борони набуває особливої актуальності та потребує поглибленого вивчення. Мета статті полягає в методологічному дослідженні впливу суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій бійців територіальної оборони в контексті захисту прав людини на життя та охорону здоров’я. Методологію дослідження становить комплекс методів (описовий, індуктивний, дедуктивний, аналітичний, оцінювальний, кореляційний, методи математичної статистики) і діагностичних методик. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано й емпірично доведено вплив суб’єктивних факторів на успішність оперативних дій учасників територіальної оборони в контексті захисту прав людини на життя та охорону здоров’я; визначено критерії успішності оперативних дій, запропоновано комплекс діагностичних методик дослідження, спрямованих на досягнення поставленої мети; здійснено кореляційний аналіз суб’єктивних факторів успішності оперативних дій бійців територіальної оборони; окреслено пріоритетні напрями вдосконалення програм психологічної служби в умовах воєнного стану. Результати дослідження свідчать про низхідну динаміку за показниками внутрішньої та зовнішньої оцінки успішності бойових дій учасників тероборони, яка знижується від групи респондентів з високим рівнем до групи з низьким рівнем, а також за показниками соціально-психологічної адаптації до екстремальних умов оперативної діяльності, схильності до ризику, психологічного благополуччя та життєстійкості. Показники емоційного вигорання, навпаки, мають висхідну динаміку і зростають від групи з високим рівнем успішності до групи з її низьким рівнем. Доведено, що регулярне проведення профілактичних, консультативних і корекційних заходів, спрямованих на спостереження за станом здоров’я захисників, сприятиме реалізації їх прав на охорону здоров’я. Практична значущість дослідження полягає в тому, що отримані емпіричні дані щодо впливу розглянутих суб’єктивних факторів на успішність оперативної діяльності бійців є конкретними орієнтирами вдосконалення програм реалізації прав людини на життя та охорону здоров’я за часів воєнного стану, організації запобіжних і консультативних  заходів, які сприяють підвищенню ефективності бойових дій захисників України

Ключові слова: право на життя; право на охорону здоров’я; бійці; Сили територіальної оборони; оперативні дії; воєнний стан; емоційне вигорання