Генезис бікамералізму в європейській культурі

  • M. Durdynets ад’юнкт Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: парламент, парламентаризм, бікамералізм, політична система, держава, демократія, народ

Анотація

Досліджено проблему становлення бікамералізму в країнах Європи. Визначено основні етапи розвитку бікамералізму та парламентаризму. Проаналізовано особливості генезису парламентаризму періодів Стародавнього світу, Середньовіччя, Нової та Новітньої історії. Окреслено співвідношення між традицією парламентаризму в країнах Європи й сучасним рівнем їхнього соціально-економічного та політичного розвитку. Розглянуто підходи до висвітлення ідей парламентаризму (бікамералізму) в працях видатних філософів, юристів, політологів, соціологів, державних діячів. З’ясовано передумови утворення двопалатного парламенту в окремих країнах Європи та світу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

M. Durdynets
ад’юнкт Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Номер
Том 13 № 1 (2017)
Розділ
Історія філософії права

Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.