Бікамералізм як продукт історичної еволюції
Ключові слова:
бікамералізм, парламентаризм, історична еволюція, Верхня палата, Сенат, Нижня палата, народні збори
Анотація
Здійснено філософсько-науковий аналіз інституту двопалатного парламенту. Доведено, що деякі країни світу історично унаслідували двопалатність парламенту, а інші – набули його в процесі еволюційного розвитку. Зазначено, що бікамералізм є індикатором поступу суспільства та держави. Описано структуру та склад двопалатних парламентів окремих країн Європи та світу, що допомогло зрозуміти доцільність впровадження системи парламентаризму за умови зрілості суспільної правосвідомості українського народу. Визначено, що дослідження бікамералізму як продукту еволюційної правосвідомості громадян потребує філософського осмислення та аналітичного дослідження з урахуванням культурного, історичного та цивілізаційного розвитку окремих держав і народів.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 233 Завантажень PDF: 597
Номер
Розділ
Історія філософії права
Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
