Методологія наукового пізнання: від явища до сутності

  • R. Shevchuk кандидат юридичних наук, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ
Ключові слова: методологія наукового пізнання, філософська методологія, методологічна рефлексія, структура методології наукового пізнання, види методології наукового пізнання

Анотація

У контексті сучасного філософського дискурсу здійснено філософську рефлексію сутності, структури, закономірностей виникнення та розвитку методології наукового пізнання. Досліджено взаємозв’язок філософської методології та методології наукового пізнання. На основі результатів філософського пошуку здійснено спробу розроблення авторської дефініції поняття «методологія наукового пізнання» з метою вдосконалення методологічної свідомості вчених-правознавців.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

R. Shevchuk
кандидат юридичних наук, професор кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ

Переглядів анотації: 721
Завантажень PDF: 13139
Номер
Том 11 № 1 (2016)
Розділ
Методологія права

Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.