Інформаційне суспільство: сутність та основні концептуальні підходи
Ключові слова:
інформаційне суспільство, мережеве суспільство, інформація, суспільство знань, комунікативне суспільство, інформаційна політика
Анотація
Здійснено аналіз основних концептуальних підходів до розуміння сутності інформаційного суспільства як суспільства нового типу. Аргументовано, що головною цінністю такого соціуму є формування інформаційного простору, безперешкодний доступ до якого підвищує якість життя, розширює можливості людини, сприяє розвитку й відкритості суспільства, а також змінює модель взаємодії держави та громадянина. Доведено, що процес побудови інформаційного суспільства є складною задачею, яка вимагає комплексного підходу, заснованого на верховенстві права й дотриманні інтересів особистості, суспільства та держави.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 306 Завантажень PDF: 747
Номер
Розділ
Окремі напрями філософії права (проблеми онтології, гносеології, антропології та аксіології права)
Авторське право (c) 2017 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
