Empirical Model of Police Countering Domestic Violence
Abstract
The paper deals with the practice of conducting empirical research in the field of the administrative legal. Its main stages are highlighted, methods of data collection, processing, analysis and interpretation are analyzed. Attention is focused on the absence in modern Ukrainian scientific research of processing the results by methods of mathematical statistics. The stages of processing, analysis and interpretation of data are demonstrated on the example of an empirical study of police officers, whose tasks description provide for the application of special measures of countering domestic violence. With the help of two-factor analysis of variance, the impact of the experience of a police officer in the police and the experience of issuing an urgent injunction on the understanding of law and the use of special measures of countering domestic violence was determined. The purpose of the article is to substantiate the need for research of administrative legal to analyze the individual experience of entities authorized to perform tasks of countering domestic violence, verify the possibility of using mathematical statistics to solve legal problems, confirm the research theoretical model with empirical results. The methodological basis of the publication were the principles of unity of theory and practice, the principle of objectivity, the dialectical principle, which provided analysis of the subject of study at the dynamic, static, analytical-synthetic, subject and interdisciplinary levels. The novelty scientific of the article is the use of two-factor analysis of variance to test the hypothesis of shortcomings in the current legislation in this area. The conclusions create prospects for further research on improving the legal framework in the field of the administrative legal application of special measures of countering domestic violence.
Keywords: monitoring; sociological survey; restrictive prescription; preventive accounting; correction program; legal understanding; law enforcement; distribution of positions; gradation of the factor; general sample.
Downloads
References
Бондар В. Шляхи протидії домашньому насильству в Україні. Юридичний вісник. 2020. № 1. С. 132–136. doi: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1570.
Герасимів Т. З., Іванишин Т. І. Правове пізнання: антропологічний дискурс. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2016. № 850. С. 156–161.
Горбач-Кудря І. А. Методи соціологічного опитування в дослідженні адміністративно-правових засад застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству. Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали VIІI Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ, 26 листоп. 2020 р.). Київ, 2020. С. 80–82.
Калашнікова Л. В. Соціологічний моніторинг безпеки життєдіяльності особистості: проблеми теорії. Український соціум. 2017. № 1 (60). С. 49–59. doi: https://doi.org/10.15407/socium2017.01.049.
Корецький О. П. Методологічний підхід до теорії пізнання у кримінальному процесі. Прикарпатський юридичний вісник. 2020. № 3 (32). С. 88–92. doi: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).610.
Кузьменко Ю. В. Адміністративна діяльність Національної поліції: протидія та запобігання домашньому насильству. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. № 2 (27). С. 99–102. doi: https://doi.org/10.32837/ pyuv.v0i2(27).198.
Ломакіна О. В. Зарубіжний досвід протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2020. № 1. doi: https://doi.org/10.35546/ kntu2308-8834/2020.1.18.
MacPherson M., Reif K., Titterness A., MacQuarrie B. Older women and domestic homicide. Preventing Domestic Homicides: Lessons Learned from Tragedies / P. Jaffe, K. Scott, A.-L. Straatman (Eds.). Amsterdam : Elsevier, 2020. P. 15–37. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-819463-8.00014-9.
Манжос Н.В. Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації, які здійснюють запобігання та протидію домашньому насильству. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 4. Ч. 1. С. 130–133. doi: https://doi.org/10.32850/sulj.2019.4.1.29.
Марисюк К. Б., Канцір В. С., Канцір І. А. Насильство як деструктивний вектор розвитку суспільства. Сексуальне насильство. Наше право. 2020. № 1. С. 70–76. doi: https://doi.org/10.32782/np.2020.1.11.
Мінка Т. П. Характеристика заходів адміністративного та кримінально-процесуального примусу протидії домашньому насильству за новим законодавством. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 2. С. 97–103. doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2019-2-97-103.
Парфанович І., Парфанович А. Сімейне насильство стосовно людей похилого віку як суспільна і сімейна проблема. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. Т. 3. С. 176–181. doi: https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/28.208762.
Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. СПб. : Речь, 2003. 350 с.
Собко Г. М. Сімейно-побутове насильство як кримінологічна проблема. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 3. С. 85–88. doi: https://doi.org/10.32850/sulj.2019.3-20.
Сургова С. Ю., Файчук О. Л. Державна політика у сфері подолання та протидії насильству в сім’ї: досвід України та Ізраїлю. Публічне управління та регіональний розвиток. 2020. № 9. С. 816–836. doi: https://doi.org/10.34132/pard2020.09.07.
Тахтамиш О., Сарнацька А. Технологія «WINGS» як засіб протидії насильству стосовно жінок із групи підвищеного ризику. Соціальна робота. 2018. № 2 (4). С. 41–46. doi: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2018/4-1/10.
Tanu Das, Dr Tamal Basu Roy. More than individual factors; is there any contextual effect of unemployment, poverty and literacy on the domestic spousal violence against women? A multilevel analysis on Indian context. SSM – Population Health. 2020. Vol. 12. P. 1–8. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssmph.2020.100691.
Варич О. Г. Правовий моніторинг як сучасний вектор ефективного розвитку правової системи. Альманах права. 2019. Вип. 10. С. 108–111. doi: https://doi.org/10.33663/2524-017x-2019-10-108-111.
Yalley A. A., Olutayo M. S. Gender, masculinity and policing: An analysis of the implications of policemasculinised culture on policing domestic violence in southern Ghana andLagos, Nigeria. Social Sciences&Humanities Open. 2020. Vol. 2. Issue 1. P. 1–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2020.100077.
Abstract views: 194 PDF Downloads: 319
Copyright (c) 2021 Philosophical and Methodological Problems of Law
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
