Судова влада в Україні (Х–ХVIII ст.): філософсько-історичний аналіз

  • V. Rudiuk

    аспірант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Ключові слова: автохтонне населення, візантійське право, звичаєве право, канонічне законодавство, козацьке право, суд Божий, судова влада, суд світський, суд церковний

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питань, повʼязаних із виникненням і розвитком судової влади на теренах середньовічної України. Увагу акцентовано на філософсько-правових аспектах відправлення правосуддя та формуванні засад діяльності органів судової влади за часів Київської Русі, їх впливові на судочинство Великого Князівства Литовського та Козацької держави. За результатами дослідження автор доходить таких висновків. Судова влада в Україні має багатовікову історію становлення та розвитку. Хоча в наукових колах обстоюють позицію, що її було започатковано за часів Київської Русі, насправді її коріння сягає вглиб тисячоліть. Попри значний вплив теологічних канонів візантизму, у філософії давньоруського світського (як публічного, так і приватного) права відображено ідеологію захисту загальнолюдських цінностей у їх сучасному значенні. В Україні за литовсько-польської доби діяли ще норми звичаєвого права, традиції військової демократії, релігії, культури, що заклали фундамент політичних проектів і програм українських гетьманів. На цій підставі зароджувалися передові для середньовічної Європи ідеї республіканського ладу Козацької держави з чітким поділом влади, правами та свободами станів суспільства, їх конституційного закріплення. Складовою права на українських землях за часів Козацької держави було «козацьке право» – сукупність правових звичаїв, що діяли в Запорозькій Січі та були «офіційними» джерелами права, керуючись якими, суди приймали рішення у справах згідно зі старовинними звичаями, словесним правом і здоровим глуздом. Спробу кодифікувати норми козацького публічного та приватного права й реформувати судову систему Гетьманщини здійснили автори збірника «Права, за якими судиться малоросійський народ» й гетьман К. Розумовський. Результатом цілеспрямованої консолідації влади в імперській Росії стало остаточне поглинання приєднаних українських земель. Експансія вимагала підкорення державного життя військовим й адміністративно-поліційним інтересам, а отже, не визнавала, на відміну від Західної Європи, ні традиції юридичної освіти, ні корпорацій привілейованих і впливових суддів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

V. Rudiuk

аспірант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ


Переглядів анотації: 150
Завантажень PDF: 3418
Розділ
Історія філософії права