Генезис засад і принципів філософсько-правового розуміння особистості та процесу її формування

  • N. Brovko

    кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теоретико-правових та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету, м. Біла Церква

Ключові слова: екзистенціалізм, марксизм, моральність, культура, підпорядкування законам, правосвідомість, свідомість, справедливість, теологія, фрейдизм

Анотація

Проаналізовано закономірності процесу формування особистості в контексті філософсько-правового розуміння його генезису протягом основних етапів розвитку людського суспільства. Встановлено, що визначальними критеріями оцінювання повноцінної свідомої людської особистості є воля, чесноти, справедливість, рівень культурного виховання, законослухняна поведінка, повага до традицій, звичаїв і менталітету соціуму, у якому він живе або тимчасово перебуває. Питання визначення поняття «особистість» було дискусійним протягом усього часу існування людської цивілізації. Одним із перших проблему людини в соціумі поставив у центр філософських міркувань Сократ. Згідно із середньовічним світоглядом, у трактуванні людської особистості панувала теологічна ідея духовності. Якщо антична філософія дійшла висновку про наявність у людській сутності душі й тіла, то християнство відкриває ще один «вимір» людського існування – дух. Марксистська філософія досліджує конкретну людину, яку визначає через потреби, матеріальні умови існування і рід діяльності. Водночас Ф. Ніцше констатує знищення особистості за часів соціалізму. На думку П. Юркевича, індивідуальність особистості відображається в почуттях, переживаннях, емоціях, реакціях, а не в думках людини. Знання отримують і можуть засвоїти в процесі духовної діяльності й лише тоді, коли вони проникають у серце. Людина – це фізична особа, якій притаманна наявність певних антропологічних та соціологічних ознак, сукупність яких є визначальною характеристикою її особистості. Якщо перші ознаки людина набуває «природним шляхом» і вони є втіленням її індивідуальності, автономності в соціумі, то другі – є наслідком засвоєння певних знань під час навчально-виховного процесу й визначають рівень її адаптації до умов існування в суспільстві (соціалізації). Людина не народжується особистістю, а стає нею в процесі розвитку, тобто особистість – це насамперед результат процесів виховання-навчання і самовиховання-самовдосконалення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

N. Brovko

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теоретико-правових та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського національного аграрного університету, м. Біла Церква


Переглядів анотації: 210
Завантажень PDF: 292
Розділ
Антропологія права