Філософсько-правовий аналіз європейської інституції сім’ї в епоху Середньовіччя
Анотація
Метою статті є дослідження історичного розвитку інституту сім’ї в середні віки. Основним завданням є визначення взаємозв’язку соціально-правових передумов формування інституту сім’ї та ідеологічних засад цієї фінансової інституції. Методологія. Стрижневим методологічним підходом у дослідженні є історичний підхід. Завдяки історико-правовому методу було розглянуто витоки, еволюцію та підґрунтя нормативного регулювання інституту сім’ї в середні віки. Наукова новизна. Сім’я є підґрунтям для організації економічної діяльності в суспільстві в цей час. Християнська ідеологія заклала підґрунтя персоналізації шлюбних відносин, а також побічно сприяла подоланню необхідності біологічного розмноження. Основна ідея статті полягає в тому, що шлюб і сім’я є універсальними формами організації відносин між людьми та задоволення їхніх потреб. Ґрунтуючись на висновках провідних істориків інституту сім’ї, можна виокремити три значні періоди в розвитку родини: 1) період I – традиційна сім’я; 2) період II – новітня сім’я; 3) період III – сучасна або «постсучасна» сім’я. Одним із яскравих прикладів періоду новітньої сім’ї є еволюція інституту сім’ї в середні віки, оскільки поширення світових релігій, зокрема християнства, зміцнило ідеологічні зв’язки, що пов’язували родину. Шлюб, який спочатку був економічним інститутом, стає союзом чоловіка та жінки, що грунтується на любові й емоційних стосунках. Сім’я фокусується на своєму внутрішньому житті, а важливість сімейних відносин збільшується. Основними функціями сім’ї є забезпечення потреб шлюбу, материнства та виховання дітей. У статті зазначено, що сім’єю в середні віки вважали заснованою на шлюбі або кровних зв’язках невелику соціальну групу, членів якої пов’язують спільне життя, взаємна моральна відповідальність, емоційна та духовна близькість. Висновки: 1) в середні віки та в період раннього Нового часу поняття «сім’я» позначало спільноту, залежну від головних приймаючих людей та інших членів домашнього господарства, оскільки доіндустріальну соціальну структуру було засновано на сімейному управлінні; 2) сім’я діяла як продуктивна, репродуктивна та споживча одиниця і була підґрунтям для організації праці, а форма життя «загального дому» ніколи не охоплювала все населення; 3) водночас християнська ідеологія закладає підґрунтя персоналізації та індивідуалізації сімейного життя, формуючи його на підставі любові та гармонії подружніх відносин; 4) останнім часом сімейні питання часто розглядають з позицій відносин між «ним» і «нею», а також у проблемному аспекті.
Ключові слова: сім’я; інститут сім’ї; Середньовіччя; суспільство; соціальна філософія; філософія права; християнська ідеологія; шлюбні відносини.
Завантаження
Посилання
Averintsev, S. (2006). Brak i semia [Marriage and family]. N.P. Averintseva, K.B. Sigov (Eds.). Kiev: DUKh i LITERA [in Russian].
Avgustin Avreliy. (1990). O supruznestve i pokhoti [About matrimony and lust]. Filosofiia liubvi, Philosophy of love. (Vols. 1-2). Moscow; Politizdat [in Russian].
Carter, Ju. (2018). Women (Not) Troubling "the Family": Exploring Women's Narratives of Gendered Family Practices. Journal of Family Issues, November 2. 0192513X1880975. doi: https://doi.org/10.1177/0192513X18809752.
Dintselbakher, D. (Eds.). (2004). Istoriia yevropeiskoi mentalnosti [History of the European mentality]. (V. Kamianets, Trans). Lviv: Litopys [in Ukrainina].
Diubi, ZN. (1990). Kurtuaznaia liubov i peremeny v poloznenii znenshchin vo Frantsii XII v. [Courteous love and changes in the status of women in France of the 12th century]. Moscow: Odissey [in Russian].
Elisabeth, V.H. (2019). Conclusion. Married Life in the Middle Ages, 900-1300. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780198798897.003.0009.
Forde, S. (2019). Introducing the Encyclopedia of the Global Middle Ages. Bloomsbury Encyclopedia of the Global Middle Ages. doi: https://doi.org/10.5040/9781350990005-0001.
Gulyga, A.V., & Andreeva, I.S. (1991). Brak i semia segodnia [Marriage and family today]. (Vol. 3). Moscow: Politizdat [in Russian].
Hoff, Zh.L. (2007). Serednoviсрna uшava [Medieval imagination]. (Ya. Kravеts, Trans). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Houts, V.E. (2019). Introduction. Married Life in the Middle Ages, 900-1300. doi: https://doi.org/10.1093/oso/9780198798897.003.0010.
Lawson, K.M., Sun, X., McHale, S.M. (2019). Family-friendly for her, longer hours for him: Actor-partner model linking work-family environment to work-family interference. Journal of Family Psychology. 14 Feb 2019. 0192513X1984879. doi: https://doi.org/10.1037/fam0000506.
Morgan, D.H.J. (2019). Family Troubles, Troubling Families, and Family Practices. Journal of Family Issues. May 9, 2019. 0192513X1984879. doi: https://doi.org/10.1177/0192513x19848799.
Pelagiy. (1986). Poslanie k Demetriade [Epistle to Demetrides]. Filosofskie proizvedeniia, Philosophical Works. Moscow: Nauka [in Russian].
Rowley, T. (2019). The church in the later Middle Ages. The High Middle Ages 1200–1550. London: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9780429059414-8.
Rowley, T. (2019). The high Middle Ages. The High Middle Ages 1200–1550. London: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9780429059414-1.
Rowley, T. (2019). Villages in the late Middle Ages. The High Middle Ages 1200–1550. London: Routledge. doi: https://doi.org/10.4324/9780429059414-3.
Rozanov, V.V. (1990). Liudi lunnogo sveta: metafizika khristianstva [People of the moonlight: metaphysics of Christianity]. Moscow: Druznba narodov [in Russian].
Rudynesko, E. (2004). Rozladnana simia [Upset family]. (Trans). Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Vulf, E.R. (2004). Yevropa i narody bez istoriï [Europe and nations without history]. (I. Poshyvailo, Trans). Kyiv: KM Akademiia [in Ukrainian].
Yannaras, Kh.Ch. (2003). Svoboda etosu [Ethos freedom]. (Trans). Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].
Переглядів анотації: 458 Завантажень PDF: 179
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.