Методологічна основа дослідження міжнародного правопорядку: аналіз сучасних підходів
Анотація
Анотація. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну зумовило жахливі наслідки для національного, європейського та міжнародного правопорядку, міжнародного миру й безпеки, чинних правових систем держав і міжнародних організацій. З огляду на зазначене, науковці порушують питання: чи не спостерігається часом певне відставання теорії від практики, нестача наукових ідей, концепцій, теорій, доктрин у зазначеному напрямі. Тому метою статті є узагальнення методологічної основи дослідження міжнародного правопорядку, виокремлення ключових сучасних наукових підходів і їх аналіз. Методологічна основа дослідження визначена його метою та тематикою, становить сукупність методологічних принципів і підходів, власне методів як конкретних прийомів і засобів дослідження, що дають змогу багатосторонньо висвітлити природу і сутність, певні особливості розвитку міжнародного правопорядку, його співвідношення з інститутом правопорядку. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень про оптимальний методологічний інструментарій вивчення міжнародного правопорядку як одного з ключових явищ сучасної правової дійсності. Під час опрацювання матеріалу узагальнено та проаналізовано методологічну основу дослідження міжнародного правопорядку, акцентовано на пріоритетності використання таких підходів, як: феноменологічний, аксіологічний, антропологічний, герменевтичний, інформаційно-комунікативний, синергетичний, синкретичний, діяльнісний, інтегративний, комплексний тощо. Під час дослідження доцільним вбачається використання мультидисциплінарної методології, модернізаційних підходів для належного багатоаспектного подальшого дослідження міжнародного правопорядку, спільно з іншими міжнародно-правовими та конституційними, європейськими й загальноцивілізаційними цінностями. Це особливо важливо в умовах дії правового режиму воєнного стану, євроатлантичної інтеграції та післявоєнного миробудівництва.
Ключові слова: правопорядок; міжнародний правопорядок; міжнародний мир і безпека; методологія; методологічний підхід; метод; принцип; міжнародне право.
Завантаження
Посилання
Adams, S. (2007). Introduction to post-phenomenology. Thesis Eleven, 90(1), 3-5. doi: 10.1177/0725513607079247.
Antypenko, V.F., & Antypenko, A.V. (2009). Methodological aspects of the strengthening of international criminology to terrorism as a direct science of criminology. Current problems of international transactions, 2(87), 93-99. doi: 10.17721/apmv.2009.87.2.
Bandura, O. (2019). Anthropology of law as a warehouse of philosophical anthropology (zagalny drawing). Philosophical and methodological problems of law, 1(17), 8-15. doi: 10.33270/01191702.8.
Bekhruz, Kh. (2013). Equal legal science: current facets of investigation. Privnyalne jurisprudence,
-2, 278-285.
Bello, A.A. (2010). Theory and Applications of Ontology: Philosophical Perspectives. doi: 10.1007/978-90-481-8845-1.
Bobrovnyk, S.V. (2013). Compromise and conflict in law: theoretical and methodological research (Doctoral dissertation, Kyiv, Ukraine).
Boer, B., Molder, H., & Verbeek, P. (2021). Understanding science-in-the-making by letting scientific instruments speak: From semiotics to postphenomenology. Social studies of science, 51(3), 392-413. doi: 10.1177/0306312720981600.
Вutkevych, O. (2022). Methods for researching the history of international law: old discussions and new discussions. Ukrainian Book of International Law, 2, 9-15. doi: 10.36952/uail.2022.2.9-15.
Filatov, V.V. (2021). Analysis of research methods for the model of transitional justice in current international law. Carpathian Legal Newsletter, 5(40), 159-164. doi: 10.32837/pyuv.v0i5.938.
Jani, A. (2022). The Ontological Roots of Phenomenology: Rethinking the History of Phenomenologyand Its Religious Turn. Rowman & Littlefield. Retrieved from https://rowman.com/ ISBN/9781793649003.
Kaminska, N., & Ostudimov, B. (2023). Energy security principles: Legal nature, classification and modernisation. Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs, 28(1), 55-67. doi: 10.56215/naia-herald/1.2023.55.
Kaminska, N.V. (2022). The current paradigm of constitutional values is their meaning in the minds of the military. Philosophical and methodological problems of law, 2(24), 86-95. doi: 10.33270/02222402.86.
Kaminska, N.V., & Shcherban, I.V. (2023). Implementation of the Rome Statute of the International Criminal Court: historical, theoretical and practical aspects. Kyiv.
Kelman, M.S., & Kelman, R.M. (2018). Conceptualization of the problem of knowledge of scientific theories in counter-theoretical legal studies. The priority is to directly monitor the development of power and law in the minds of Euro-Atlantic integration of Ukraine (pp. 63-83). In N. Kaminska. Kyiv-Drohobych: Prosvit.
Kolb, O.H., & Buimister, A.I. (Eds.). (2012). Conflictology. Dictionary. Kyiv-Pereiaslav-Khmelnytskyi: KSV.
Kolpakov, V.K. (2024). Phenomenon, phenomenology and phenomenological method in Galuzevian jurisprudence. Science Perspectives, 3(45), 847-856. doi: 10.52058/2708-7530-2024-3(45)-844-856.
Kostytskyi, M., & Kushakova-Kostytska, N. (2023). Methodology of theoretical and practical knowledge in jurisprudence as a scientific-practical complex. Philosophical and methodological problems of law, 1(25), 9-17. doi: 10.33270/01232502.9.
Kostytskyi, M.V. (2022). There is a need for a comprehensive methodology in modern legal science. Philosophical and methodological problems of law, 1(23), 7-12. doi: 10.33270/01222302.7.
Kryzhanovskyi, A.F. (2007). The image of law and order. Scientific activities of the Odessa National Law Academy, VI, 80-87.
Kühn, R. (2020). Phénoménologie radicale et religion de la vie. Lauto-révélation selon Michel Henry. Revue des sciences religieuses, 94/2-4, 341-368. doi: 10.4000/rsr.9561.
Lamond, G. (2020). Methodology: Chapter 1. The Cambridge Companion to the Philosophy of Law (pp. 17-37). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781316104439.002.
Lukianova, H. (2011). Methodological basis for the study of law in modern legal science. Scientific newsletter of the Lviv State University of Internal Affairs, 4, 33-43.
Mikhailina, T.V, & Hotsuliak, Yu.V. (2021). The crisis of the methodology of current legal investigations. Scientific newsletter of Uzhgorod National University, 65, 26-30. doi: 10.24144/2307-3322.2021.65.4.
Nurullaiev, I.S. (2019). Features of the international legal system of Ukraine in the fight against transnational organized malice. Scientific journal of public and private law, 4(2). doi: 10.32844/2618-1258.2019.4-2.45.
Pasechnyk, O.V. (2022). Syncreticism of the international legal order of the metamodern era. Legal position, 4(37), 22-26. doi: 10.32782/2521-6473.2022-4.3.
Rapp, A. (2023). Wearable technologies as extensions: a postphenomenological framework and its design implications. Human-Computer Interaction, 38(2), 79-117. doi: 10.1080/07370024.2021.1927039,
Shemshuchenko, Yu.S., & Denysov, V.N. (et al.). (2019). Encyclopedia of International Law (Vol. 3). Kyiv: Akad.periodyka.
Tymieniecka, A.-T. (2002). Introduction: Phenomenology as the inspirational force of our times. Phenomenology World-Wide, 80, 1-8. doi: 10.1007/978-94-007-0473-2_1.
Vaitsekhovska, O.R. (2018). Features and current trends in the development of international legal order. Law and matrimony, 6, 235-240.
Vaitsekhovska, O.R. (2020). International financial order: theoretical ambushes and current problems in the minds of globalization (Doctoral thesis. Kharkiv, Ukraine).
Переглядів анотації: 31 Завантажень PDF: 174
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
