Філософсько-правова основа міжнародного права та перспективи її розвитку
Анотація
Анотація. Актуальність дослідження філософсько-правової основи міжнародного права зумовлена викликами, які постали перед сучасним міжнародним правом, турбулентністю та невизначеністю, спровокованими діями одного із суб’єктів міжнародного права, який грубо порушує принципи та норми міжнародного права. Автор розглядає тематику моменту зародження філософсько-правових поглядів на міжнародне право, їхнього розвитку в поглядах і працях Сократа, Епікура, Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля, Гуго Гроція, окреслює сучасні напрями філософсько-правової думки, які простежуємо в чинних універсальних міжнародно-правових актах, і перспективи трансформації філософсько-правового фундаменту міжнародного права. У праці надано відповідь на питання щодо ефективності міжнародного права в майбутньому з огляду на сучасні тенденції. Метою дослідження є висвітлення й аналіз філософсько-правової основи науки міжнародного права, виявлення закономірностей і проблем, які постають перед сучасною філософсько-правовою спільнотою, характеристика перспектив розвитку філософської думки міжнародного права. Викладений матеріал становить певну наукову новизну, оскільки тематику філософсько-правового осмислення, попри виняткову важливість сучасного міжнародного права, зрідка досліджують. Практична значущість дослідження полягає в тому, що автор запропонував нове бачення ключової ролі міжнародного права в контексті розвитку людства.
Ключові слова: міжнародне право; філософія; міжнародна безпека; права людини; цінності; справедливість.
Завантаження
Посилання
Aoiz, J., & Boeri, M.D. (2023). Theory and Practice in Epicurean Political Philosophy: Security, Justice and Tranquility. London: Bloomsbury Publishing. doi: 10.5040/9781350346574.
Arajärvi, N. (2021). The Core Requirements of the International Rule of Law in the Practice of States. Hague Journal on the Rule of Law, 13(1), 173-193. doi: 10.1007/s40803-021-00152-8.
Aristotle. (2020). The Nicomachean Ethics. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/actrade/9780199213610.book.1.
Bradley, C.A. (Ed.). (2016). Custom's Future: International Law in a Changing World. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781316014264.
Bryson, S. (2020). The Occurrence of Rocky Habitable Zone Planets Around Solar-Like Stars from Kepler Data. The Astronomical Journal,161(1). doi: 10.3847/1538-3881/abc418.
Buyuk, M.E. (2022). The Development of the Theory of Sovereignty and the Modern Law of Nations from Machiavelli to Grotius. Istanbul Hukuk Mecmuasi, 80(1), 299-356. doi: 10.26650/mecmua.2022.80.1.0010.
Carmen, P.E. (2021). Law Beyond the State: Dynamic Coordination, State Consent, and Binding International Law. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197543894.001.0001.
Carty, A. (2017). Philosophy of International Law. Edinburgh: Edinburgh University Press. doi: 10.1515/9780748675524.
Delaplaine. (2023). The Delaplaine Honoré de Balzac. His Essential Quotations.
Ertl, W. (2020). The Guarantee of Perpetual Peace (Elements in the Philosophy of Immanuel Kant). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781108529785.
Grotius, H. (2016). On the Law of War and Peace. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781139031233.
Hehel, H. (2023). The science of logic. Encyclopedia of philosophical sciences. Small logic. Kyiv: Lira-K.
Houlgate, S. (2016). Right and Trust in Hegel’s Philosophy of Right. Hegel Bulletin, 37(1), 104-116. doi: 10.1017/hgl.2016.5
Kant, I. (2016). Perpetual Peace: a Philosophical Essay. London: Project Gutenberg.
Kostytskyi, M., & Kushakova-Kostytska, N. (2018). Epistemology, methodology and axiology of law. Philosophical and methodological problems of law, 1-2(15-16), 11-24. Retrieved from https://philosophy.naiau.kiev.ua/index.php/philosophy/article/download/1003/1016.
Lefkowitz, D. (2020). Philosophy and International Law: A Critical Introduction. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781316481653.
Murphy, L. (2017). Law Beyond the State: Some Philosophical Questions. European Journal of International Law, 28(1), 203-232. doi: 10.1093/ejil/chx004
Odyntsova, H., & Odyntsova, Yu. (Eds.). (2021). Linguistic aphorisms and figurative expressions. Ternopil: Navc. kn. - Bohdan.
Platon. (2021). Republic. Кyiv: Apriori.
Raz, J. (2019). The Future of State Sovereignty. S. Wojciech, S. Michael, W. Kevin (Eds). Legitimacy: The State and Beyond. Oxford: Oxford Academic. doi: 10.1093/oso/9780198825265.003.0005.
Talmon, S. (2015). Determining Customary International Law: The ICJ’s Methodology between Induction, Deduction and Assertion. European Journal of International Law, 26(2), 417-443. doi: 10.1093/ejil/chv020.
Tasioulas, J. (2013). Human Rights, Legitimacy, and International Law. The American Journal of Jurisprudence, 58(1), 1-25. doi: 10.1093/ajj/aut001.
Tasioulas, J. (2016). Custom, Jus Cogens, and Human Rights. Custom’s Future: International Law in a Changing World (pp. 95-116). C. Bradley (Ed.). Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9781316014264.005.
Tasioulas, J. (2020). International Law. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1017/9781316104439.021.
Tooze, A., & Shapiro, I. (2018). Charter of the North Atlantic Treaty Organization. Together with Scholarly Commentaries and Essential Historical Documents. Yale University Press. doi: doi.org/10.2307/j.ctvvndts.
Переглядів анотації: 56 Завантажень PDF: 69
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
