Юридична аргументація: доктринальне розуміння та методологічний потенціал
Анотація
Метою наукової статті є узагальнення та розвиток теоретико-методологічних знань щодо сутності й методологічного потенціалу юридичної аргументації. Методологічну основу наукового пошуку становить сукупність світоглядних, філософських і наукознавчих засад, принципів наукового пізнання, методологічних підходів, загальних методів мислення, філософських, загальнонаукових і конкретно-наукових методів, використання яких забезпечило обґрунтованість та вірогідність результатів дослідження юридичної аргументації. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше запропоновано використовувати методологічний інструментарій юридичної аргументації під час розроблення теорії правової реформи; удосконалено змістову та видову характеристику юридичної відповідальності з формулюванням авторської дефініції останньої; подальшого розвитку набули наукові уявлення про генезу теорії юридичної аргументації та її перспективи у вітчизняному правознавстві. Висновки наукової статті представлені такими положеннями: юридична аргументація виникла на певному історичному етапі розвитку загальної теорії аргументації (наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.). Вона постійно еволюціонує, стає змістовно збагаченою та отримує розвиток під час юридичної діяльності (практичної, наукової та освітньої). Юридична аргументація сприяє пошуку способів найбільш ефективного вирішення спірних ситуацій у юридичній діяльності, одночасно виконуючи функцію збереження та поширення правового досвіду й традицій. Поняття юридичної аргументації є узагальнювальною категорією, яка інтегровано відтворює обов’язкову – центральну, системо- утворювальну, фахово-спеціальну складову юридичної діяльності. Юридичну аргументацію визначено як процес і результат обґрунтування істинності (правильності) фактів та/або переконання в прийнятності сукупності аргументів стосовно юридично значущого питання, що виникає в процесі юридичної діяльності.
Ключові слова: аргументація; юридична аргументація; теорія юридичної аргументації; моделі юридичної аргументації; види юридичної аргументації; методологічний потенціал; правова реформа.
Завантаження
Посилання
Бержель Ж.-Л. Общая теория права / под. общ. ред. В. И. Даниленко ; пер. с фр. Г. В. Чуршукова. М. : NOTA BENE, 2000. 576 с.
Бургін М. С. Аргументації теорія. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. Київ, 1998. Т. 1. С. 139–140.
Дудаш Т. Правова аргументація: до питання про загальне поняття. Право України. 2016. № 8. С. 99–106.
Дудаш Т. Особливості аргументування рішень Європейського суду з прав людини (до характеристики методологічних підходів). Право України. 2017. № 4. С. 86–96.
Кістяник В. І. Вплив моделі правової аргументації Р. Дворкіна на судове рішення. Наукові записки НаУКМА. 2013. Т. 144–145. С. 21–24. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2964. (Серія «Юридичні науки»).
Козюбра М. Теорія юридичної аргументації та її особливості в конституційному судочинстві. Вісник Конституційного Суду України. 2016. № 6. С. 167–180.
Козюбра М. І. Моделі (типи) юридичної аргументації. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2013. Т. 144–145. С. 3 – 8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAun_2013_144-145_3.
Козюбра М. І. Теорія юридичної аргументації: історія становлення, стан і перспективи у вітчизняній юриспруденції. Загальнотеоретичне правознавство, верховенство права та Україна : зб. наук. ст. ; гол. ред. А. Мелешевич. Київ : Дух і літера, 2013. С. 559–582.
Козюбра М. І. Загальнотеоретичне правознавство в умовах сучасних глобалізаційних трансформацій. Наукові записки НаУКМА. 2017. Т. 193. С. 3–11. (Серія «Юридичні науки»).
Козюбра М. І. Право, наука та інші форми світосприйняття і методологія: лінії взаємозв’язків. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2018. Т. 2. С. 3–12. doi: https://doi.org/10.18523/2617-2607.2018.3-12.
Козюбра М. І. Правознавство, наука, методологія: еволюція підходів до їхніх взаємозв’язків. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2018. Т. 1. С. 3–8. doi: https://doi.org/10.18523/2617-2607.2018.3-8.
Загальна теорія права : підручник / [М. І. Козюбра та ін.] ; за заг. ред. М. І. Козюбри. Київ : Ваіте, 2015. 392 с.
Кривицький Ю. В. Правова реформа: теоретико-прикладні виміри актуалізації проблеми. Часопис Київського університету права. 2018. № 3. С. 37–41. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2018_3_9.
Ляшенко Р. Д. Правова аргументація у сфері правотворчості. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. 2012. Т. 25 (64). № 2. С. 74–79. (Серия «Юридические науки»).
Ллойд Д. Идея права / пер. с англ. М. А. Юмашева, Ю. М. Юмашев ; науч. ред. : Ю. М. Юмашев. 3-е изд. М. : КНИГОДЕЛ, 2006. 416 с.
Лобач О. М. Юридична аргументація в податковому праві (загальний огляд). Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2017. Т. 193. С. 30–37.
Мельник М. О. Вплив висновків школи правового реалізму на теорію юридичної аргументації. Наукові записки НаУКМА. 2017. Т. 193. С. 26–30. URL: http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12458. (Серія «Юридичні науки»).
Політюк А. П. Аргументація як предмет неформальних досліджень (неформальна логіка та риторична аргументація) : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.06. Київ, 2015. 18 с.
Рабінович П. Правова аргументація (вихідні загальнотеоретичні характеристики). Юридичний Вісник України.
–15 трав. 2015. № 17–18 (1034–1035). С. 22.
Рабінович П. М., Дудаш Т. І. Правова аргументація: терміно-поняттєвий інструментарій дослідження. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 2 (85). С. 8–20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vapny_2016_2_3.
Сало В. А. Юридична аргументація та її структурні елементи. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 4. Т. 1. С. 33–36. (Серія «Юридичні науки»).
Савчук А. Я. Логічні прийоми аргументації у науково-критичному дискурсі Девіда Лоджа. Записки з романо-германської філології. 2017. № 1 (38). С. 107–115. doi: https://doi.org/10.18524/2307-4604.2017.1(38).109424.
Щербина О., Щербина Н. Мовчання як аргумент і прояв поваги в аргументації за Джоном Локом. Sententiae. 2019. Т. 38. № 2. С. 6–18. doi: https://doi.org/10.22240/sent38.02.006.
Щербина О. Ю. Логіка та юридична аргументація : монографія. Київ, 2013. 303 с.
Щербина О. Ю. Специфіка витлумачення терміна «юридична аргументація» у логіко-юридичних студіях. Філософські проблеми гуманітарних наук. 2016. № 25. С. 61–66.
Третяк О. А. Політична аргументація як засіб раціоналізації політичної комунікації : автореф. дис. ... канд. політ. наук : 23.00.01. Дніпропетровськ, 2004. 16 с.
Юридична аргументація. Логічні дослідження : монографія / [О. М. Юркевич та ін.] ; за заг. ред. О. М. Юркевич.
-ге вид., переробл. та доповн. Харків : Право, 2015. 336 с.
Переглядів анотації: 834 Завантажень PDF: 4242
Авторське право (c) 2020 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
