Емпірична модель поліцейської протидії домашньому насильству
Анотація
У статті розглянуто практику проведення емпіричного дослідження за адміністративно-правовим напрямом. Виокремлено основні його етапи, проаналізовано методи збирання, обробки, аналізу й інтерпретації даних. Акцентовано на відсутності в сучасних українських наукових розвідках обробки результатів методами математичної статистики. На прикладі емпіричного дослідження поліцейських, відповідно до посадових інструкцій яких передбачено застосовування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, продемонстровано стадії обробки, аналізу й інтерпретації даних. Завдяки двофакторному дисперсійному аналізу визначено вплив досвіду роботи в правоохоронних органах і досвіду винесення поліцейським термінового заборонного припису на праворозуміння та правокористування спеціальними заходами щодо протидії домашньому насильству. Метою статті є обґрунтування необхідності під час проведення адміністративно-правових досліджень аналізу індивідуального досвіду суб’єктів, уповноважених на виконання завдань із протидії домашньому насильству, перевірки можливості використання методів математичної статистики для виконання правничих завдань, підтвердження дослідницької теоретичної моделі емпіричними результатами. Методологічною основою публікації стали принципи єдності теорії та практики, принцип об’єктивності, діалектичний принцип, що забезпечили аналіз предмета дослідження на динамічному, статичному, аналітико-синтетичному, предметному та міждисциплінарному рівнях. Наукова новизна статті полягає у використанні двофакторного дисперсійного аналізу для перевірки гіпотези щодо наявності недоліків у чинному законодавстві за напрямом. Висновки створюють перспективи подальших досліджень стосовно вдосконалення нормативно-правової бази у сфері адміністративно-правового застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Ключові слова: моніторинг; соціологічне опитування; обмежувальний припис; профілактичний облік; корекційна програма; праворозуміння; правокористування; розподіл позицій; градація фактора; генеральна вибірка.
Завантаження
Посилання
Бондар В. Шляхи протидії домашньому насильству в Україні. Юридичний вісник. 2020. № 1. С. 132–136. doi: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1570.
Герасимів Т. З., Іванишин Т. І. Правове пізнання: антропологічний дискурс. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2016. № 850. С. 156–161.
Горбач-Кудря І. А. Методи соціологічного опитування в дослідженні адміністративно-правових засад застосування спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству. Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали VIІI Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ, 26 листоп. 2020 р.). Київ, 2020. С. 80–82.
Калашнікова Л. В. Соціологічний моніторинг безпеки життєдіяльності особистості: проблеми теорії. Український соціум. 2017. № 1 (60). С. 49–59. doi: https://doi.org/10.15407/socium2017.01.049.
Корецький О. П. Методологічний підхід до теорії пізнання у кримінальному процесі. Прикарпатський юридичний вісник. 2020. № 3 (32). С. 88–92. doi: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i3(32).610.
Кузьменко Ю. В. Адміністративна діяльність Національної поліції: протидія та запобігання домашньому насильству. Прикарпатський юридичний вісник. 2019. № 2 (27). С. 99–102. doi: https://doi.org/10.32837/ pyuv.v0i2(27).198.
Ломакіна О. В. Зарубіжний досвід протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування. 2020. № 1. doi: https://doi.org/10.35546/ kntu2308-8834/2020.1.18.
MacPherson M., Reif K., Titterness A., MacQuarrie B. Older women and domestic homicide. Preventing Domestic Homicides: Lessons Learned from Tragedies / P. Jaffe, K. Scott, A.-L. Straatman (Eds.). Amsterdam : Elsevier, 2020. P. 15–37. doi: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-819463-8.00014-9.
Манжос Н.В. Адміністративно-правовий статус суб’єктів публічної адміністрації, які здійснюють запобігання та протидію домашньому насильству. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 4. Ч. 1. С. 130–133. doi: https://doi.org/10.32850/sulj.2019.4.1.29.
Марисюк К. Б., Канцір В. С., Канцір І. А. Насильство як деструктивний вектор розвитку суспільства. Сексуальне насильство. Наше право. 2020. № 1. С. 70–76. doi: https://doi.org/10.32782/np.2020.1.11.
Мінка Т. П. Характеристика заходів адміністративного та кримінально-процесуального примусу протидії домашньому насильству за новим законодавством. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 2. С. 97–103. doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2019-2-97-103.
Парфанович І., Парфанович А. Сімейне насильство стосовно людей похилого віку як суспільна і сімейна проблема. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. Т. 3. С. 176–181. doi: https://doi.org/10.24919/2308-4863.3/28.208762.
Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. СПб. : Речь, 2003. 350 с.
Собко Г. М. Сімейно-побутове насильство як кримінологічна проблема. Південноукраїнський правничий часопис. 2019. № 3. С. 85–88. doi: https://doi.org/10.32850/sulj.2019.3-20.
Сургова С. Ю., Файчук О. Л. Державна політика у сфері подолання та протидії насильству в сім’ї: досвід України та Ізраїлю. Публічне управління та регіональний розвиток. 2020. № 9. С. 816–836. doi: https://doi.org/10.34132/pard2020.09.07.
Тахтамиш О., Сарнацька А. Технологія «WINGS» як засіб протидії насильству стосовно жінок із групи підвищеного ризику. Соціальна робота. 2018. № 2 (4). С. 41–46. doi: https://doi.org/10.17721/2616-7786.2018/4-1/10.
Tanu Das, Dr Tamal Basu Roy. More than individual factors; is there any contextual effect of unemployment, poverty and literacy on the domestic spousal violence against women? A multilevel analysis on Indian context. SSM – Population Health. 2020. Vol. 12. P. 1–8. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssmph.2020.100691.
Варич О. Г. Правовий моніторинг як сучасний вектор ефективного розвитку правової системи. Альманах права. 2019. Вип. 10. С. 108–111. doi: https://doi.org/10.33663/2524-017x-2019-10-108-111.
Yalley A. A., Olutayo M. S. Gender, masculinity and policing: An analysis of the implications of policemasculinised culture on policing domestic violence in southern Ghana andLagos, Nigeria. Social Sciences&Humanities Open. 2020. Vol. 2. Issue 1. P. 1–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2020.100077.
Переглядів анотації: 187 Завантажень PDF: 294
Авторське право (c) 2021 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
