Диджиталізація в сучасному судочинстві
Анотація
Мета статті – проаналізувати й виявити особливості «електронного суду» як явища, породженого сучасною інформаційно-цифровою культурою; довести, що судова діяльність і судочинство також не є винятком. Методологічну основу статті становить сукупність методологічних підходів і система філософських та загальнонаукових методів. Визначальними є метод діалектики, порівняльний і герменевтичний, а також конструктивізм й антропологізм як методологічні підходи. Наукова новизна.
У статті проаналізовано зміни у вітчизняному судочинстві, зумовлені поширенням і застосуванням цифрових технологій у всіх сферах суспільного буття. Зазначено, що досягнення у сфері цифрових технологій нині впроваджують у таке явище, як «електронний суд», функціонування якого має поліпшити доступ до правосуддя. У сучасному правозастосуванні також представлено процеси автоматизації та алгоритмізації, застосування яких передбачає використання роботів і штучного інтелекту. Висновки. Диджиталізація як феномен сучасності пронизує всі сфери суспільного буття. Оцифрування та цифровізація як предметні форми диджиталізації є елементами третьої та четвертої промислових революцій, «діють» у сфері правозастосування, зокрема в судочинстві.
Ключові слова: правозастосування; правовий текст; диджиталізація; цифровізація; судочинство; електронний суд; промислова революція; алгоритмізація.
Завантаження
Посилання
Дорская А. А.,.Дорский А. Ю. Официальная политика памяти всовременной России: юридическое измерение. Вестник Санкт-Петербургского университета.2018. № 2. С. 124–138. (Серия «Право»). doi: https://doi.org/10.21638/11701/spbu14.2018.201.
Фрончко В. До питання про цифрову юриспруденцію. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 2 (18). C. 144–148.
Краснов Є. «Електронний суд» потребує не лише технологічного вдосконалення, а й правового. URL: http://rsu.gov.ua/ua/news/egor-krasnov-elektronnij-sud-potrebue-ne-lise-tehnologicnogo-vdoskonalenna-a-j-pravovogo.
Моисеева А. А. Условия и последствия диджитализации современного общества: социально-экономический анализ. Вестник Томского государственного университета. 2017. № 39. С. 216–226. doi: https://doi.org/10.17223/1998863ɏ/39/24.
Пашенцев Д. А., Алимова Д. Р. Новации правотворчества в условиях цифровизации общественных отношений. Государство и право. 2019. № 6. C. 102–106. doi: https://doi.org/ 10.31857/S013207690005265-3.
Пашенцев Д. А. Особенности правоприменения в условиях цифровизации общественных отношений. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2020. № 1. С. 35–49. (Серия «Право»). doi: https://doi.org/doi.org/ 10.21638/spbu14.2020.103.
Ракитина Л. Дистанционный судебный процесс и обеспечение иска. URL: https://wiselawyer.ru/poleznoe/44100-distancionnyj-sudebnyj-process-espechenie-iska.
Riordan M., Hoddeson L., Narayanamurti V. Crystal fire: The birth of the information age. Physics Today. 1998. T. 51. 64 р.
Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Crown Business. 2017. 172 р.
Васильєв С. В. Цивільний процес : підручник. Київ : Алерта, 2019. 506 с.
Vovk V., Kaljuzhnyj R. The rights of ingumans: philosophical and outline education. EURÓPSKA VEDA. Vedecký časopis. Vedecký časopis. 2019. No. 3. P. 105–109.
Переглядів анотації: 445 Завантажень PDF: 1292
Авторське право (c) 2021 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
