Диджиталізація в сучасному судочинстві

  • В. Рудюк

    аспірант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-9524-9727

Анотація

Мета статті – проаналізувати й виявити особливості «електронного суду» як явища, породженого сучасною інформаційно-цифровою культурою; довести, що судова діяльність і судочинство також не є винятком. Методологічну основу статті становить сукупність методологічних підходів і система філософських та загальнонаукових методів. Визначальними є метод діалектики, порівняльний і герменевтичний, а також конструктивізм й антропологізм як методологічні підходи. Наукова новизна.
У статті проаналізовано зміни у вітчизняному судочинстві, зумовлені поширенням і застосуванням цифрових технологій у всіх сферах суспільного буття. Зазначено, що досягнення у сфері цифрових технологій нині впроваджують у таке явище, як «електронний суд», функціонування якого має поліпшити доступ до правосуддя. У сучасному правозастосуванні також представлено процеси автоматизації та алгоритмізації, застосування яких передбачає використання роботів і штучного інтелекту. Висновки. Диджиталізація як феномен сучасності пронизує всі сфери суспільного буття. Оцифрування та цифровізація як предметні форми диджиталізації є елементами третьої та четвертої промислових революцій, «діють» у сфері правозастосування, зокрема в судочинстві.

Ключові слова: правозастосування; правовий текст; диджиталізація; цифровізація; судочинство; електронний суд; промислова революція; алгоритмізація.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

В. Рудюк

аспірант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Дорская А. А.,.Дорский А. Ю. Официальная политика памяти всовременной России: юридическое измерение. Вестник Санкт-Петербургского университета.2018. № 2. С. 124–138. (Серия «Право»). doi: https://doi.org/10.21638/11701/spbu14.2018.201.

Фрончко В. До питання про цифрову юриспруденцію. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 2 (18). C. 144–148.

Краснов Є. «Електронний суд» потребує не лише технологічного вдосконалення, а й правового. URL: http://rsu.gov.ua/ua/news/egor-krasnov-elektronnij-sud-potrebue-ne-lise-tehnologicnogo-vdoskonalenna-a-j-pravovogo.

Моисеева А. А. Условия и последствия диджитализации современного общества: социально-экономический анализ. Вестник Томского государственного университета. 2017. № 39. С. 216–226. doi: https://doi.org/10.17223/1998863ɏ/39/24.

Пашенцев Д. А., Алимова Д. Р. Новации правотворчества в условиях цифровизации общественных отношений. Государство и право. 2019. № 6. C. 102–106. doi: https://doi.org/ 10.31857/S013207690005265-3.

Пашенцев Д. А. Особенности правоприменения в условиях цифровизации общественных отношений. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2020. № 1. С. 35–49. (Серия «Право»). doi: https://doi.org/doi.org/ 10.21638/spbu14.2020.103.

Ракитина Л. Дистанционный судебный процесс и обеспечение иска. URL: https://wiselawyer.ru/poleznoe/44100-distancionnyj-sudebnyj-process-espechenie-iska.

Riordan M., Hoddeson L., Narayanamurti V. Crystal fire: The birth of the information age. Physics Today. 1998. T. 51. 64 р.

Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. Crown Business. 2017. 172 р.

Васильєв С. В. Цивільний процес : підручник. Київ : Алерта, 2019. 506 с.

Vovk V., Kaljuzhnyj R. The rights of ingumans: philosophical and outline education. EURÓPSKA VEDA. Vedecký časopis. Vedecký časopis. 2019. No. 3. P. 105–109.


Переглядів анотації: 407
Завантажень PDF: 1116
Опубліковано
2021-04-05
Розділ
Право і політика