Ідея прав людини: пошук нових підходів обґрунтування в добу глобальних трансформацій
Анотація
Метою статті є пошук сучасних підходів для обґрунтування новітніх версій ідеї прав людини, прийнятних для різних країн світу. Запропоновано позицію щодо нагальності здійснення теоретичних зусиль стосовно пошуку універсальних теорій обґрунтування ідеї прав людини, які б могли прийняти неєвропейські країни. Методологія. У статті застосовано методології аналітичного й інтеркультурного дискурсу, а також принципи культурно-історичного аналізу, системності, порівняльно-правового методу, що забезпечує цілісність дослідження та сприяє пошуку новітніх підходів до обґрунтування ідеї прав людини. Наукова новизна полягає в тому, що в сучасному правовому дискурсі було виявлено декілька підходів до обґрунтування ідеї прав людини, серед яких можна виокремити теорії прав людини, що походять із самообмеження негативних проявів людини, онтології сфер людського існування, ідеї ідентичності людини та інтеркультурного правового дискурсу. Висновки. У дослідженні виявлено різні підходи до сучасного обґрунтування ідеї прав людини, у яких прослідковано уникнення просвітницьких підходів до розуміння прав людини як природних або трансцендентальних. Водночас, з огляду на сучасні філософсько-правові парадигми, відбувається пошук новітніх теорій, які б обґрунтовували можливість універсальних принципів, що забезпечать розробку й імплементацію універсальних правових норм для незахідних країн світу. Показовою є теорія інтеркультурного правового дискурсу, яка демонструє перспективні можливості реалізації цієї мети. Подальша розробка прийнятної для більшості країн теорії прав людини, на нашу думку, пов’язана саме з проаналізованими концепціями, серед яких інтеркультурний правовий підхід має вагоме значення.
Ключові слова: право; філософія права; права людини; теорії прав людини; природне право; інтеркультурний правовий дискурс.
Завантаження
Посилання
Алексі Р. Існування прав людини. Право України. 2011. № 8. С. 121–130.
Бачинський В. А., Журавський В. С., Панов М. І. Філософія права : слов. Київ : Ін Юре, 2003. 408 с.
Бенуа А. По ту сторону прав человека. В защиту свобод / пер. с фр. М. : Ин-т общегуманитар. исслед., 2015. 144 с.
Братасюк М. Філософія захисту прав людини з позицій сучасного правового мислення. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1. С. 14–20. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.14.
Брюґґер В. Образ людини у концепції прав людини. Проблеми філософії права. 2003. Т. 1. С. 136–146.
Філософія права : навч. посіб. / за ред. О. Г. Данільяна. Київ : Юрінком Інтер, 2005. 254 с.
Добрянський С. Права і свободи людини: класична доктрина і сучасна концепція (до порівняльної характеристики). Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2001. Вип. 36. С. 3–7. URL: https://law.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2013/10/%d0%92%d1%96%d1%81%d0%bd%d0%b8%d0%ba-36.pdf.
Дворкін Р. Серйозний погляд на права / пер. з англ. А. Фролкін. Київ : Основи, 2000. 519 с.
Фальковський А. О. Складові інтеркультурного правового дискурсу. Актуальні проблеми держави i права. 2007. № 36. С. 99–103. URL: http://ek.nlu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS& S21FMT=briefwebr&S21ALL=&S21SRW=TIPVID&S21SRD=DOWN&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20&FT_REQUEST=&FT_PREFIX=.
Финнис Дж. Естественное право и естественные права / пер. c англ. М. : ИРИСЭН ; Мысль, 2012. 554 с. URL: https://www.twirpx.com/file/988291/.
Гьофе О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу. Київ : Альтерпрес, 2003. 261 с.
Горн Н. Права людини: філософське обґрунтування та юридичний вимір. Філософія права і загальна теорія права. 2013. № 2. С. 13–32. URL: https://pravoua.com.ua/ua/store/Law_of_ukr/pravoukr-en_4_13/Horn-en_4_13/.
Харт Г. Л. А. Существуют ли естественные права. URL: http://kant.narod.ru/hart.htm.
Христокін Г. В. Сучасні підходи до обґрунтування ідеї прав людини. Право і держава в умовах глобалізації та регіоналізації : Міжнар. наук. конф. Ірпінь : НУДПСУ, 2011. С. 13–18.
Христокін Г. В. Обґрунтування ідеї прав та свобод людини: класичні та сучасні підходи. Феномен свободи у контексті духовних викликів ХХІ століття : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 23–24 трав. 2019 р.). Львів, 2019. С. 332–335.
Пуховська А. С. Еволюція розуміння прав людини в контексті юридичного позитивізму. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2013. Вип. 23. Ч. І. Т. 1. С. 86–91. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/6590.
Триалог авраамических религий / под ред. И. Раджи ал-Фаруки. Ровно : Междунар. ин-т ислам. мысли, 2020. 144 с.
Сатохіна Н. І. Обґрунтування прав людини: реконструкція проблеми. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2016. № 1 (28). С. 119–127. doi: https://doi.org/10.21564/2075-7190.28.63975.
Селіванов В. Права і свободи людини: класична доктрина і сучасна концепція (до порівняльної характеристики). Вісник Академії правових наук України. 2005. № 4 (43). С. 3–15.
Трубников В. М. Історія формування прав і свобод людини і громадянина. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2011. Вип. 10. С. 292–296. (Серія «Право»). URL: http://ek.nlu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_01/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=IBIS&P21DBN=PRAVO&S21FMT=briefwebr&S21ALL=GOD&S21SRD=DOWN&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=20.
Загоруй І. С. Поняття «права людини»: теоретико-правові підходи до розуміння прав людини. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2016. № 2. С. 66–82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2016_2_10.
Жижек С. Против прав человека URL: http://fmbooks.wordpress.com/2010/08/19/zizek/.
Переглядів анотації: 333 Завантажень PDF: 1767
Авторське право (c) 2021 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
