Обмеження прав людини: філософсько-правовий аспект
Анотація
Анотація. Проблема неправомірних обмежень прав людини залишається актуальною попри численні наукові дослідження з цього питання, тож важливим є пошук нових шляхів її вирішення, які враховували б надбання не лише юридичної науки, а й філософії, психології, соціології тощо. Метою статті є аналіз підходів до визначення змісту поняття обмеження прав людини у філософсько-правовому контексті. Методологічною основою дослідження став онтологічний підхід, який дозволяє визначити природу прав особи, зокрема їх обмеження, аксіологічний, системний та антропологічний методи. Наукова новизна публікації полягає в тому, що в ній сформульовано проблемні питання визначення поняття обмеження прав людини залежно від типу праворозуміння та методології дослідження, запропоновано під час визначення неправомірного обмеження прав людини застосовувати категорію «сутність права». Принциповою позицією під час визначення правомірного обмеження прав людини слугує положення щодо непорушності сутності прав особи. Практична значущість статті полягає в тому, що дослідження питання обмеження прав особи спрямоване на унеможливлення неправомірного їх обмеження, формування правосвідомості людини. Доведено, що свобода людини не є безмежною, а отже, вирішуючи питання щодо меж прав людини, слід визначитися з природою поняття прав людини. Аргументовано положення, згідно з яким сутність прав людини полягає у визначенні певного мінімуму загальнолюдських вимог до правового та соціального статусу людини, який є необхідним для її нормального існування
Ключові слова: права людини; свобода; світогляд; автономія особи; природні права; конфлікт інтересів; суспільний інтерес; Конституція України
Завантаження
Посилання
Антонович М. М. Права людини за конституційним та міжнародним правом: порівняльний аспект. Наукові записки НаУКМА. 2000. Т. 18. С. 16–21. (Серія «Правничі науки»).
Білоскурська О. В., Федорчук М. Д. Нормативно-правове регулювання обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина в умовах воєнного стану в Україні. Правова держава. 2022. № 46. С. 7–18. doi: https://doi.org/10.18524/2411-2054.2022.46.257802.
Брюґґер В. Образ людини у концепції прав людини. Проблеми філософії права. 2003. № 1. С. 136–146. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/8549/31-Brugger.pdf.
Буткевич В., Речицький В. Здійснення конституційної реформи: бачення фахівців. Права і свободи та обов’язки людини і громадянина. Національна безпека і оборона. 2015. № 4–5. С. 44–48.
Дахова І. І. Обмеження реалізації прав і свобод людини: конституційне регулювання та практика європейського суду з прав людини. Forum Prava. 2018. № 4. C. 17–25. doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.1467599.
Фігель Ю. О. Теоретичні аспекти обмеження прав людини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2016. № 837. С. 357–361. (Серія «Юридичні науки»). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_837_59.
Финнис Дж. Естественное право и естественные права. Киев : ЮрКнига, 2021. 556 с.
Головатий С. П. Про людські права : лекції. Київ : Дух і літера, 2016. 760 с.
Філософія прав людини / за ред. Ш. Госепата, Г. Ломанна. Київ : Ніка-Центр, 2012. 286 с.
Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософські проблеми : монографія. Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2007. 428 с.
Грищук О. В. Філософія конституційних цінностей : монографія. Київ : ВАІТЕ, 2019. 416 с. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/6/f/463419.pdf.
Кузніченко С. О. Концепт обмеження прав людини в умовах воєнного стану. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. № 1–2. С. 32–36. doi: https://doi.org/10.32850/sulj.2022.1-2.6.
Matthias Mahlmann. Mind and Rights: the history, ethics, law and psychology of human rights.
Cambridge University Press, 2023. 500 р. doi: https://doi.org/10.1017/9781316875520.
Мозоль Н. І. Сучасні концепції праворозуміння: поняття, характеристика та особливості. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 36–41. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/3072.
Опольська Н. М. Критерії правомірного обмеження права на свободу творчості. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. № 52. Т. 1. С. 41–44. URL: dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/44795/1/%D0%9A%D0%A0%D0%98%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%86%D0%87%20%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%D0%9E%D0%9C%D0%86%D0%A0%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E.pdf.
Рабінович П. М., Панкевич І. М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти) : монографія. Львів : Астрон, 2001. 108 с.
Савчин М. В. Порівняльне конституційне право : навч. посіб. Київ : Юрінком Інтер, 2019. 328 с.
Терлецький Д. С. Обмеження конституційних прав: теоретико-методологічні засади. Український часопис конституційного права. 2021. № 3. С. 5–22. doi: https://doi.org/10.30970/jcl.3.2021.1.
Цвік М. Про сучасне праворозуміння. Вісник Академії правових наук України. 2000. № 4 (27). С. 3–13. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/4610.
Weber M. Selected Works 1908-1932. Meredith Long & Co., Houston TX (January 1, 1989). URL: https://www.amazon.com/Max-Weber-Selected-Works-1908-1932/dp/B00L6ZVHSM.
Переглядів анотації: 357 Завантажень PDF: 211
Авторське право (c) 2023 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
