Обмеження прав людини в інтересах держави в тоталітарних державах як вияв позитивістської концепції праворозуміння
Анотація
Анотація. Проблема визначення межі втручання державної влади в права людини є важливою для будь-якого часу, передусім у тих випадках, коли необхідність неправомірного обмеження прав людини в державі обґрунтовується досягненням «благородної» мети і нав’язується за допомогою пропаганди, терору й заборон. Мета цієї статті – проаналізувати причини утвердження влади тоталітарних режимів, засади їх функціонування та утвердження ідеї обмеження прав людини в інтересах держави на прикладі Італії в період фашистського режиму й Німеччини в період нацистського режиму. Досліджено правове регулювання обмеження політичних, соціально-економічних прав, а також нівелювання принципу незалежності судової влади в таких державах і запропонувати механізми, які унеможливили б утвердження тоталітарних режимів правління. Методичною основою став діалектичний метод. У структурі методологічних підходів використовують описовий та історичний методи, які допомогли дослідити в хронологічній послідовності процес утвердження тоталітарних режимів і неправомірного обмеження прав людини. Сформульовано висновок, що за тоталітарних режимів регулювання відносин у сфері прав людини відбувається з позицій захисту інтересів окремої групи людей, що є панівною, а вплив на свідомість людей здійснюють через ідеологічне виховання та репресії. Недопущення неправомірного обмеження прав людини можливе через дієві механізми демократії, передусім незалежний суд, який керується духом права, самообмеження влади, розвинену правову свідомість, громадянське суспільство, якісну освіту. Наукова новизна публікації полягає в аналізі трансформації під впливом обраного за зразок типу праворозуміння політичної та правової системи держави від відносно демократичної до антигуманного тоталітарного режиму. Практична значущість полягає у визначенні умов і засобів, які унеможливили б перехід від демократичної держави, у якій права людини визнано найвищою цінністю, до тоталітарної.
Ключові слова: права людини; демократія; тоталітаризм; фашизм; нацизм; відповідальність.
Завантаження
Посилання
Chabanna, M. (2023). The concept of political trust and reality in post-totalitarianism (methodological aspect). Political investigations, 2(6), 34-57. doi: 10.53317/2786-4774-2023-2-2.
Deichmann, U. (2020). Science and political ideology: The example of Nazi German. Mètode Science Studies Journal, 10, 129-137. doi: 10.7203/metode.10.1365.
Dmytrashko, S.A. (2018). Strategies for capitalizing on mass media from the National Socialist Party. Newsletter of the National Technical University of Ukraine "KPI", 2(38), 12-17 doi: 10.20535/2308-5053.2018.2(38).152880.
Fulbier, R. (2021). Digging deeper: German academics and universities under Nazi tyranny. Accounting History, 26(3), 375-385. doi: 10.1177/10323732211027621.
Graver, H.P. (2018). Why Adolf Hitler Spared the Judges: Judicial Opposition Against the Nazi State. German Law Journal, 19(4), 845-878. doi: 10.1017/S2071832200022896.
Graver, H.P. (2022). Heroes in the Judicial Mantle: Good Judgment (Honestly) in the Minds of Immoral Laws (M. Fetisova, I. Chernenko, Trans). Kyiv: VAITE.
Hayek, F.A. (2001). The Road to Serfdom. London: Routledge.
Hutiv, B.I. (2020). The Weimar Constitution is the legal basis for the establishment of the republic in Germany. Legal scientific electronic journal, 7, 26-28. doi: 10.32782/2524-0374/2020-7/4.
Kandel, I.L. (1935). Education in Nazi Germany. The Annals of the American Academy of Political and Social Science. Education for Social Control, 182, 153-163. doi: 10.1177/000271623518200118.
Kovalchuk, V. (2022). "The Wehrmacht needs soldiers": training and education under the influx of Nazism. Kiev historical studies: scientific journal, 1(14), 44-48. doi: 10.28925/2524-0757.2022.15.
Kozynets, O.H., & Kravchenko, O.V. (2020). Foreign political activity of fascist Italy in 1918-1939. Legal scientific electronic journal, 1, 28-30. doi: 10.32782/2524-0374/2020-1/5.
Oliinyk, Yu.V. (2024). Political and legal ideas of Friedrich Hajek to develop the importance of the concept of a legal state. Scientific newsletter of Uzhgorod National University, 81(1), 73-80. doi: 10.24144/2307-3322.2024.81.1.11.
Pashkov, V.O. (2018). The Nazi regime and the academic strength of Germany. Newsletter of the National Technical University of Ukraine "KPI", 2(38), 23-28. doi: 10.20535/2308-5053.2018.2(38).152892.
Rakhmailov, Ye.V. (2014). Decisionism as a socio-philosophical proto-version of the fascist dictatorship and a counter-version of normatism (K. Schmitt - G. Kelsen). Facets, 17(10), 33-38.
Sebain, Dzh., & Torson, T. (1997). History of political thought. Kyiv.
Shershel, O. (2023). Methodological approaches to the investigation of human rights. Philosophical and methodological problems of law, 2(26), 136-143. doi: 10.33270/02232602.136.
Shevchenko, S.V. (2019). Implementation of the principle of proportionality and the principle of legality in the criminalization of actions during the hour of another light war. Scientific newsletter of Uzhgorod National University, 54, 170-174.
Standratiuk, D. (2018). Features of the conceptual understanding of the political in the theoretical approach of Carl Schmitt. Bulletin of Lviv University, 18, 369-375.
Steiner, A. (1936). The Fascist Conception of Law. Columbia Law Review, 36(8), 1267-1283. doi: 10.2307/1116687.
Taldykin, O.V. (2019). Current undemocratic forms of the sovereign (political) regime. Scientific newsletter of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 1, 44-50 doi: 10.31733/2078-3566-2019-1-44-50.
Tarasiuk, V.Yu. (2020). The diversity of legal systems in totalitarian and democratic partnerships. Clock writer. Kiev University of Law, 3, 71-74. doi: 10.36695/2219-5521.3.2020.11.
Переглядів анотації: 87 Завантажень PDF: 92
Авторське право (c) 2024 Філософські та методологічні проблеми права
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.