The Principle of Recognition as a Necessary Basis for the Formation of the Individual as a Subject of Law
Abstract
The purpose of the article is to highlight the principle of recognition as the basis for the formation of an individual as a subject of law. The article substantiates the idea that the creation of a person as a real subject of law is a multidimensional process, which involves a number of factors of different aspects, and in particular subjective-personal, which is decisive. Methodology. The work was done using the principle of complementarity of philosophical methods (hermeneutic, dialectical axiological); common scientific (objectivity, systematization, analysis) and comparative legal method as a special legal. It ensured the integrity of the study and vision of the process of creating a person as a subject of law complex task, where the major role is played by a personal-subjective dimension. The scientific novelty is that the article concerns the importance of the recognition principle for the formation of a person as a subject of law, reveals its essence. In contrast to the Legist approach, which only declares a person as a subject of law, in fact turning it into an object of legal influence of the state, it is proved that in reality an individual as a subject of law is subject to the implementation of the principle of recognition in three dimensions i.e. recognition of the subject of law as the law itself, as a form of existence of universal values; recognition of another person as equal to me in law; recognition of oneself as the bearer of the meanings of law. Conclusions. In order for a right to be real, and not just declared, it is necessary that its characteristics correspond to people as subjects of law. Only in acts of recognition is it possible to exercise a person as a legal entity. Ukraine will not be able to become a state governed by the rule of law if citizens do not overcome the current spiritual and cultural crisis, do not cultivate respect for the law, for themselves and others around them.
Keywords: subject of law; principles of law; principle of recognition; meanings of law; recognition of another person; autonomy of personality; human dignity; justice; freedom.
Downloads
References
Архипов С. Субъект права. М., 2004. С. 14–79.
Братасюк М., Росоляк О. Принципи та норми права в контексті самовизначення людини-особистості як суб’єкта права. Актуальні проблеми правознавства. 2017. Вип. 2 (10). С. 5–10.
Братасюк М. Філософія захисту прав людини з позицій сучасного правового мислення. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 14–20. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.14
Братасюк М. Г. Людська гідність як джерело європейських стандартів прав людини. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2010. № 5. С. 85–95.
Братасюк М. Г. Суб’єктивний вимір реалізації права. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 6. C. 16–20.
Братасюк В. М. Постмодерністський образ людини як засада розвитку індивідуальної правосуб’єктності. Visegrad jornal of human rights. 2016. № 1. С. 55–61.
Братасюк В. М. Постмодерністський образ людини як засада розвитку індивідуальної правосуб’єктності. Порівняльно-аналітичне право. 2018. № 1. С. 374–377.
Фальковський А. Постмодерністський образ людини та сучасні правові трансформації. Антропологія права: філософський та юридичний виміри : ст. учасників Другого всеукр. круглого столу (Львів, 1–2 груд. 2006 р.). Львів : Край, 2007. С. 305–311.
Головатий С. Про людські права : лекції. Київ : Дух і літера, 2016. 760 с.
Головченко В., Головченко О. Теоретико-прикладні аспекти правоздатності та суб’єктивних прав особи. Право України. 2009. № 5. С. 82–87.
Грищук О. В. Людська гідність в праві: філософський аспект : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.12. Харків, 2008. 38 с.
Ильин И. А. О сущности правосознания. Сочинение : в 10 т. Т. 4. М., 1994. 592 с.
Камінська Н., Ковальов А. Антропологічний вимір досліджень прав і свобод засуджених. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1. С. 8–14. doi: https://doi.org/10.33270/02201901.8.
Кант И. Сочинения : в 6 т. / [под общ. ред. В. Ф. Асмуса и др.]. М., 1965. Т. 4. Ч. 2. 478 с.
Хеффе О. Политика, право, справедливость: основоположение критической философии права и государства. М. : Основы, 1994. 429 с.
Колодій A. M., Олійник А. Ю. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні. Київ : Правова єдність, 2008. 336 с.
Кравченко І. Проблеми нормативного визначення поняття «приватне життя» з огляду на допустимість меж обмеження прав працівників під час здійснення роботодавцем заходів контролю. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 1 (118). С. 82–93. doi: https://doi.org/10.33270/01211181.82.
Локк Дж. Два трактати про врядування / пер. з англ. Київ : Основи, 2001. 265 с.
Максимов С. И. «Образ человека» и «образ права»: к конституированию предмета правовой антропологи. Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2000. № 474. С. 44–48.
Нерсесянц В. С. Философия права. М. : ИНФРА-Норма, 1998. 647 с.
Нестерович В. Ф. Заборона дискримінації як важливий міжнародний та конституційний принцип в галузі прав людини. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2020. № 5. С. 86–122. doi: https://doi.org/10.32689/2617-9660-2020-5(11)-86-122.
Патей-Братасюк М. Г. Антропоцентрична теорія права : навч. посіб. Київ : б/в., 2010. 395 с.
Петлевич Н. С. Особистість у правовідносинах: персоналістична характеристика. Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : ст. учасників Третього Всеукр. круглого столу (Львів, 23–24 листоп. 2007 р.). Львів : СПОЛОМ, 2008. С. 245–256.
Петриківська О. С. Філософська антропологія як методологія синтезу знань про людину : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.02. Одеса, 2007. 18 с.
Роулз Дж. Теория справедливости. Новосибирск, 1995. 536 с.
Шершеневич Г. Философия права. М., 1911. 210 с.
Соловьев Е. Ю. Категорический императив нравственности и права. М. : Прогресс-Традиция, 2005. 416 с.
Abstract views: 417 PDF Downloads: 303
Copyright (c) 2021 Philosophical and Methodological Problems of Law
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
